“З пepшим ocіннім хoлoдкoм життя починається спочатку” Φpенcіc Скoтт Φіцджepaльд.
Принаймі осінню мудра природа вчергове дає нам можливість відчути, що життя є різноманітним і різнобарвним. Незвична після літа прохолода, немов би пом’якшується кольорами та відтінками дивної краси, радуючи око, приємніше та тепліше роблячи душі. Нагадуючи нам, що теплими бувають не тільки чай, рукавички, ковдра. Теплою може бути розмова, погляд, людина, природа. Коли це справжнє, щире. Це особливе відчуття гармонії, яке дає нам сили: жити, вірити, мріяти, любити. Адже якщо тебе хтось любить, значить в тобі є щось особливе, що робить його щасливим. Щасливим – значить всесильним, здатним на чудо…
Даруймо приємні емоції!
В цю пору, коли стає прохолодніше, частіше хочеться випити теплого чаю, кави. А людині, яка навіть просто тримає в руках чашку з гарячим напоєм, оточуючі здаються «теплішими» – більш доброзичливими, щедрими, когось починаєш бачити по-новому…
Люди самі можуть зігрівати один одного, своїми словами, своїми почуттями, і тоді, ніякі холоди не страшні.
Пам’ятаймо, що найцінніші скарби, найбільші діаманти ніщо, у зрівнянні з щасливою усмішкою дитини і поцілунком старенької матері! Їм потрібно так мало – частинка добра, частинка серця, щиро подаровані нами…
Виправдовуймо довіру, будьмо «теплішими»!
Щирість приносить душі тепло.
“Раз добром нагріте серце вік не прохолоне” – написав колись великий Тарас Шевченко.