Поряд з Почаєвом знаходиться Божа гора (Бужа гора), яка вважається в народі дивовижним місцем зцілення. Це місце здавна було культовим, тому сюди приходять і християни і язичники...

В 12 кілометрах в північно-східному напрямку від Почаєва, в 10 кілометрах на північ від Кременця, на тлі плоскої рівнини розташувалася Божа гора, висота якої 265 м над рівнем моря. "Божа гора" – це останець, який річка Іква відділила від Кременецьких гір. Назва ймовірно утворилася від племені бужан (недалеко в горах Вороняках починається ріка Західний Буг). Відомо, що у XVIII ст. гору називали "Бужою".

Через рідкісну і реліктову фауну ця гора включена в заповідник "Медобори". Крім багатющої рослинності ця гора зберігає цілюще джерело, цілющу глину та загадкові печери.

В документальних джерелах вперше про Божу гору згадується в XVI столітті, а саме, в 1555 році власник місцевих земель Іван Бережецький скаржився на купців, які не хотіли платити данину і об'їзджали село за Божою горою. У 1600 році Божа гора є кордоном володінь Ганни Гойської і князів Бережецьких. Після смерті Анни всі володіння перейшли до Бережецьких (далеких родичів не кого іншого, а династії Ягеллонів), але в кінці XVI століття ті позбулися княжого титулу.

Божа гора – конус з обрізаним верхом конус, протяжністю 1,2 км, пірамідальна, вся покрита змішаним лісом, особливо мальовнича влітку, коли її зелена вершина піднімається до небес і ніби підпирає хмари, панує над навколишньою місцевістю. Її видно з усіх сторін на десятки кілометрів. На горі маємо два види печер – природні, розширені людською працею та власноруч вирубані, які служили в добу язичництва за святилище.

Про шану до Божої гори серед місцевих жителів можна багато не говорити, вона така значна, що золоте зображення її столоподібної вершини розташували на сучасному гербі Великих Бережків (насправді ж верхівка її має дві маківки). За горою у селі визначають навіть те, якою буде погода. Мовляв, якщо з неї прямує хоча б одна хмарина, очікуй дощу. Якщо ж небо над горою є чистим, то й погода буде хорошою. Також місцеві жителі давно зауважили, що Кременець у радіусі 33 кілометри повсякчас минають стихійні лиха. Так, на думку селян, діє заступництво Божої гори.

До цілющого джерела від підніжжя – метрів триста. Підйом вгору назвали "Дорогою бажань", і позначена вона яскравими стрічками – мандрівники зав'язують їх на гілках дерев, задумуючи кожен своє бажання (схожа традиція є в азіатському шаманізмі) але місцеві жителі ніде не в'яжуть.

Теги: