Кодекс честі витязя

Першим Твоїм законом має бути самоповага. Тримай себе гідно, не вчиняй нічого, за що Тобі потім було б соромно навіть тодi, коли про це ніхто не дізнається. Завжди будь готовим будь-яку свою думку сказати вголос.

Думай так, ніби усі найсокровеннiшi закутки Твоєї душі є вiдкритi для огляду сторoннiм. Бо вони i є вiдкритi для Тих, хто опiкується Тобою у твоїх вчинках.

Будь чесним наодинці iз собою. Чесність робить шляхетну людину цiлiсною, монолітною. Коли лицар думає, говорить та робить одне i те ж, його сили потроюються. Честолюбство – не вада, бо воно є природною сутністю, воно некорисливе i великодушне. Та вбережи себе вiд пихи: вона пустодзвонна, заздрісна та спустошлива. Слава тікає від того, хто її домагається, i сама стелиться в ноги тому, хто перед нею не блазнює.

Намагайся завжди бути самим собою: бути, а не вдавати. Грай лише самого себе. Лиш так Ти твориш своє самодостатнє, самобутнє Я, лише так Ти плетеш своє власне Буття, а не прозябаєш в примітивному рослинному iснуваннi.

Турбуйся лише про те, щоб узгоджувати свої вчинки із своїми переконаннями, своїм розумінням світу. Шляхетний лицар гине, коли діє урозріз зi своєю честю i совістю. Докори сумління насправді завдають незагойних ран внутрiшнiй сутності людини.

Витворюй себе щосекундно: роби так, щоби в кожному Твоєму вчинку чітко прослідковувалося саме Твоє неповторне, життєстверджуюче, часто свавільне, дерзновенне Я. Будь-яке лицемірство, поступливість, пристосуванство i iншi християнські ідейки безмірно точать Твою власну сутність, як хробак тлінну плоть.

Здійснити подвиг, що став метою, чи мету, що стала подвигом, значить самому реалізуватися в цьому свiтi, самому творити своє доленосне самовираження. Тільки той, хтопожбурить вiд себе "житейську розважливість", i стане лицарем Ідеї - той лише побачить Перемогу. Лише ступінь занурення людини в велику Ідею, міра захоплення своєю мрією i готовність йти на пожертву є мірилом духовності шляхетної людини. Лише той, хто палко ненавидить, може полум'яно любити.

Життя людини є безглуздим та запропащеним, якщо вона не натхнена шляхетним прагненням до Трансцендентального. Зміст життя осягається лише тим, що в його основі є Ідеї, а не потреби. Особистість переживуть лише надособистiсні позачасові духовні устремління. Якщо чоловік не заслужив на безсмертя за життя, вiн приречений на розтління в земних стихіях.

Палай яскраво. Згубний не блискавичний спалах гніву, а затаєне злорадство. Теплуваті та кисло-солодкі приречені на небуття, бо вони ніколи не будуть покликані до жертовного служіння Свiтловi. Безвольна сiрiсть, тліюча в попелі байдужості (iдiотес, по-грецьки), завжди смертна. Той, хто живе з усіма у злагоді, той не у згоді з самим собою. Хто не має ворогів, не має i твердих переконань. Але i ворогів треба уміти вибирати, щоб потім не стріляти з гармат по горобцях. Бути мстивим інколи те саме, що дати копняка віслюку за те, що вiн копнув Тебе. Не забувай також, що годувати змію молоком – значить накопичувати в нiй яд.

Не жартуй з блазнем, не виливай душу паскуднику, не будь панібратом ницим лизоблюдам, щоб вони не стали вважати Тебе рівним собі. Не ділися нi з ким своєю слабинкою: вiд одностороннього роззброєння Ти станеш слабшим удвiчi. Не принижуй себе виправданнями перед покидьками, коли впадеш: лиш той не падав, хто ніколи не долав шлях до вершини. Стародавні мудреці говорили, що орел може спуститися до курей, та курка ніколи не пiднiметься до висоти польоту орла у височині.

Будь увічливим, та стримуй свою гречнiсть: хами цього не розуміють, та сприймають як плазування. Будь завжди вірним собi: найбільша втіха – мати опору в самому собi i не знати зради. Коли тебе лає негідник, сприймай це як похвалу собi.

Живи повнокровно, як i належить язичнику. Насолоджуйся природними радощами життя. Насолода сама по собi нi моральна, анi аморальна. Але якщо тяга до насолоди перетворює в Тобі волю до самоствердження, то людина загибає. Будь праведним, та пам'ятай: правда не в тому, щоб викрити чужі таємниці, та оголити чужі болячки. Якщо Ти скажеш горбатому, що вiн потвора, це буде правда, та вона не додасть Тобі честі.

Контролюй своє думання, висловлювання, жести й спонуки до дiї. Самообмеження в бездумних роздумуваннях зберігає величезну кiлькiсть намарно розтрачених духовних сил. Ніколи не говори про відсутнього того, чого не зумієш сказати йому в очі.

Будь сильним та справедливим. Лише в сильних та мужніх можливі найвищі доброчесності, i аж ніколи в немічних християн з їх рабською філософією. Вони завжди будуть пiднiжками тих, хто їх годує цією жидівською ідеологічною заразою.Створити своє цiлiсне, нетлінне Я, що переживе це тимчасове тіло, Ти можеш тільки плекаючи в собi чесноти Воїна. Воїн спрямовує своє життя так, щоб у вирішальну хвилину зумів достойно зустріти смерть. Переборювання страхопудства i нерiшучостi i є переборюванням смерті.

Будь витривалим i непохитним у невдачах: вони теж безцінний досвід. Ніколи не впадай у розпач: зневіра і сум, самi притягують бiду. Удари долі існують для того, щоб викликувати до життя духовну міць людини. Суворі випробовування сприяють утвердженню нездоланної Волі, як вищого духовного початку у людині. Добра воля загартовується лише в боротьбі зi злом, що панує зараз у свiтi, i в нашій країні також.

У цiй боротьбі кожен своїми дiями чи ганебною бездiяльнiстю так чи інакше бере участь. Iз прірви безпорадності здiймаєється грізна хвиля Відплати. Капiталiзм, комунізм, жидократiя настільки бридкі, що немає засобів, якi би не надавалися для того, щоб їх знищити."Вічний жид" не вічний, так же, як i його парламентські холуї. Вся ця бидлота спопеліє вiд нашої ненависті, як тільки ми відважимося на ВСЕ, заради врятування Батьківщини. Священна війна - Усе, інше - Нiщо. Ми не маємо вибору, за нами спалені мости. I це чудово, бо в цьому черпаємо ми сили, наше шаленство і лють.

Витязю! Боротьба - це Твоє Покликання, Твій Обов'язок, Твоя Пісня i Твоя Утіха. Боротьба триває. Перемога чекає. Попереду стелиться шлях. З Богами вперед!