Косми: наш зв'язок з усесвітом

Здавна на Русі вважалося, що волосся нам дано не просто для краси — що воно є носієм зв'язку з Вищим світом та зберігає магічну силу.

Недарма символом жіночої краси вважалася коса товщиною в руку. З часом, звичайно, канони краси змінилися, а ставлення до волосся спростилося, тепер ми їх і стрижемо, фарбуємо і завиваємо, що неприпустимо було раніше — адже змінити колір або структуру волосся, на думку наших Предків, означало змінити і своє життя. Коса як була, так і залишається найпривабливішою жіночою зачіскою. За умови, що вона саме з руку а не з "крисячий хвіст".

Розчісування і приведення в порядок волосся було дуже важливим ритуалом. Воно відбувалося вдумливо. Та й не кожному було дозволено доторкатися до чужого волосся, так дітям заплітати і розчісувати волосся могли тільки батьки, близькі або члени родини. До волосся дівчини, жінки, торкатися міг тільки чоловік або коханий. Найкраще вважалося, щоби дівчинці волосся укладала жінка, особливо, якщо це робить щаслива жінка. Мати на цю роль підходила ідеально.

У Великий четвер у селян існував звичай підстригання косми у людей і тварин. На Русі в цей день стригли волосся дітям, яким виповнився рік. Дівчатам в цей день відстригали кінчик коси. Господарі стригли шерсть на лобі у корів, коней, овець, у курей підрізали хвости. Це осмислювалось як ритуальне принесення жертви. Всі ці обряди і ритуали, так чи інакше, були пов'язані з Волосом і з ритуалами родючості. На Вітебщині (Білорусь), на Великдень, селянки, які мали дорослих дітей, розчісували їм волосся, щоб у них було стільки онуків, скільки волосся на голові.

Всім відомий обряд, коли молодят на весільному бенкеті саджають на шубу, вивернуту шерстю назовні. А також влаштовують шлюбну постіль, підкладаючи під низ хутряну підстилку. Робилося це для того, щоби молоді були багатими і мали багато дітей. На Володимирщині перше яйце, знесене молодою куркою, тричі катали на голові дитини, примовляючи: "Курочка, курочка, віднеси стільки яєчок, скільки волосків на голові у Святослава (Світланки)".

Дівчатам з дитинства волосся заплітали в одну трипроменеву косу, яка мала ритуальне значення, об'єднуючи в собі життєві сили трьох світів: Яві, Наві і Праві. Коли дівчина виходила заміж, її дівочу косу розплітали, і заплітали вже дві коси, щоб вона отримувала через них силу не тільки на себе, а й на майбутню дитину.

Коса на Русі у дівчат була оберегом і джерелом не тільки краси, але і сили та здоров'я. До речі, косу свою жінки берегли від чужих поглядів, і обов'язково прикривали голову. Неправильно думати, що слов'яни зовсім не стриглися. Стриглися, але повною мірою усвідомлюючи, для чого. Стригли волосся, щоби змінити своє життя — найчастіше в стані душевного потрясіння — вважається, що все погане йде разом з волоссям. Обрізали волосся при хворобі, щоб "зрізати" хворобу разом з кінчиками. Волосся підрівнювали, але не більше, ніж на довжину кінчика нігтя, і робили це завжди на день молодика (на зростаючий місяць).

Дітям до 12 років волосся не стригли, щоб "не зістригти розум". Вагітним жінкам заборонялися майже всі маніпуляції з волоссям, щоб не позбавити енергетичного захисту майбутньої дитини.

Слов'яни з дбайливою повагою ставилися в минулому і відносяться нині до свого волосся, бо все, що даровано людині Небесними Богами і Матір'ю-Природою, необхідно для його гармонійного існування в даному Явному Світі. Косми споконвіку образно порівнювали з засіяним полем пшениці: як колосся пшениці вбирають в себе всі соки і цілющу силу Матері Сирої Землі, чистого світла Ярила-Сонця і зберігають їх, так і волосся людини отримує і вбирає цілющу силу від Небесних Богів, від Земних Батьків і Предків Роду, від Матері-Природи, від космічних променів Ярила-Сонця і Небесних Зірок. Недарма ж волосся спрадавна називали "Космами", що пов'язує з космосом, підживлює людину.

Чоловіки так само дбайливо ставилися до свого волосся і надавали йому навіть більшого значення, ніж жінки. Символом зрілості, мужності та самостійності у чоловіків була борода. Борода була не просто чоловічим надбанням, вона була символічним підтвердженням приналежності до Божого Роду, тобто, хто носив Бороду, був нащадком Древніх Небесних Богів. Але не тільки до волосся бороди було дбайливе ставлення у чоловіків, вони берегли все волосся на голові та на тілі, бо знали, що через них отримують всі життєві сили від своїх Богів, Природи і Предків.

Розчісування волосся було своєрідним священним ритуалом, під час якого можна було доторкнутися до космічних потоків і відчути, в прямому сенсі цього слова, низхідні з небес потоки життєвої сили. Відбувався цей священний ритуал за допомогою гребеня, виготовленого або зі священних металів, або з гілки священного дерева. Наші мудрі Предки вчили нас утримувати своє волосся в чистоті, бо коли у людини волосся чисте, тоді у неї і помисли чисті.