Купелі у Чистий Четвер, під зорями ясними

У Чистий Четвер, перед П'ятницею, надворі, під ясними зорями, обмиваються. Для обмивань користуються великим арсеналом лікарських рослин. Кількість їх для одного використання – чотири: чотирибічність світу, як і рівнораменного хреста.

Купелі у Чистий Четвер, під зорями ясними

1. Корені з кореневищами валеріани лікарської 100 г
Корені з корепевищами гравілату міського 100 г
Кора верби білої 50 г
Трава деревію звичайного 50 г
Відвар.

2. Корені з кореневищами синюхи блакитної 100 г
Кора верби білої 100 г
Трава меліси лікарської 50 г
Трава чебрецю звичайного 50 г
Відвар.

3. Трава собачої кропиви серцевої 100 г
Плоди глоду колючого 100 г
Кора верби білої 50 г
Трава м'яти перцевої 50 г
Відвар.

4. Трава конвалії травневої 100 г
Листки бобівника трилистого 100 г
Кора верби білої 50 г
Трава материнки звичайної 50 г
Відвар.

5. Трава вересу звичайного 100 г
Трава лаванди вузьколистої 100 г
Кора верби білої 50 г
Супліддя хмелю звичайного 50 г Відвар.

6. Трава горицвіту весняного 100 г
Листки омели білої 100 г
Кора верби білої 50 г
Листки бобівника трилистого 50 г
Відвар.

7. Трава астрагалу шерстистоквіткового 100 г
Корені цикорію дикого 100г
Кора верби білої 50 г
Листки та квітки барбарису звичайного 50 г
Відвар.

У Чистий Четвер батьки миють дітей, міняють білизну, а згодом і самі приймають купелі з названих рослин. Рослини кип'ятять на малому вогні 10 хв. у трьох літрах води, настоюють чотири години і доливають до купелів. Експозиція купелів 10-20 хвилин. Після дітей батьки миють старих, немічних членів родини і останніми приймають купелі господиня і господар. Прийнявши купелі, подружжя  замовляє Чистий Четвер: "Пошли, доле, і ви, сили небесні, відбути нам славне свято Оновлення матінки-природи і підготуватися до Великодня з чистими тілами, чистими думами-гадками, чистою родиною, з ясними зорями і чистими водами".

Знаки великоднього просвітлення знайшли відтворення і графічно – у вигляді рівнораменного хреста. Хрест символізував у наших пращурів знак життя. Якщо він відтворювався у ромбі – це означало життя у Всесвіті, якщо у колі чи квадраті, – життя під Сонцем, на святій землі. Ці знаки, як ми вже зазначали, живуть у вишивках, на гончарному посуді, різноманітних ужиткових дерев'яних речах: килимах, рушниках тощо. Отже, знову повторимо узагальнено символи хреста: вертикальна лінія – промінь Сонця, горизонтальна – лінія Землі. Вони гармонійно сполучені Всесвітом для праці, життя, добра, розквіту.
До Великодня готували не лише тіло, душу, обійстя, світлицю. Надто багато важила і національна кухня. Пекли короваї – Великодній урочистий та обереговий хліб. Лише з добірної пшениці; до тіста додавали відвари та настої коренів з кореневищами гравілату міського, перстачу прямостоячого, оману високого, а також настоїв м'яти, меліси, материнки, чебрецю, васильків тощо. Додавали також масло, сметану, цукор, мед, яйця. Тут уже діяла спадкоємна майстерність і родинні таємниці: прабабуся – бабуся – мати – дочка – внучка – правнучка. Через те і не трапляється однакових виробів із тіста ні в селі, ні на вулиці, ні між сусідами чи навіть у свекрухи та невістки. Великодній хліб заховував у собі спадкоємну мудрість хліборобства, давніх традицій, сонячну космічну енергію, добробут, обереги, вічність хліборобської вдачі оріїв-трипільців.

З інших виробів готували калачі, коржі, пироги, вареники. Угиналися столи від м'ясних та молочних страв, а також садовини та городини. На Великдень люди ходять у гості до сусідів, односельців, родичів близьких та далеких, кумів, сватів, товаришів, колег. Носили до господ великодні короваї, крашанки, калачі, ритуальні напої, вино, горілку, наливки тощо. Був у нашого народу й особливий прикметний звичай, який називали "волочіння". Проводили його у волочильний понеділок, цебто відразу після неділі чи другого дня після Великодня. Цього дня парубки ходили від хати до хати і вітали людей з Великодніми святощами. Замовляли світлиці та їхніх мешканців. Бажали щастя, добра, здоров'я, добробуту, земних радощів. Та парубки не лише вітали господарів, але й надивлялися любих серцю та оку дівчат. І коли якась із них і вродою, і розумом, і господаровитістю надто западала в душу, то парубок (за звичаєвим правом) мав можливість і загостювати у цій родині, щоб ближче познайомитися як з дівчиною, так і з батьками.

Ці давні звичаєві традиції помітив свого часу і видатний український історик М.С. Грушевський: "Найбільш яскравий момент святочного обходу се "волоченням" ходження з хати до хати зі свяченим, з привітами і поздоровленнями, що відбуваються особливо у великодній понеділок – через те званий "волочильним" або "волочебним". В понеділок ще молодь обливала одне одного водою "на щастя, на здоров'я". Лужість води мала влитися... і завершитися з одруженою силою в хлопця чи дівчини. Тому цей понеділок майже по всій Україні ще називали "обливним".