Осінні звичаї українців, про які ми можемо скоро забути

В українців завжди існувало календарно-обрядове коло, й усі традиції пов’язані з різними порами року, святами.

Осінь — час, коли природа засинає, відбувається збір урожаю, заготівлі на зиму, починається підготовка до зимових свят. В основному осінній цикл концентрувався на завершенні збору врожаю, поверненні худоби з пасовищ, різних роботах по господарству. Осінь не починалася просто зі звичного нам 1 вересня, а тривала в серпні-листопаді, від початку жнив до початку холодів у грудні.

Усі активності восени потрохи переходили у формат вечорниць та проводилися в будинках. Серед традицій були й цікаві та незвичайні. Що ж раніше робили восени?

Свіччине весілля

Проводили «весілля» 14 вересня. Молоді хлопці й дівчата збиралися в тій же хаті, де проводили вечорниці і «одружували» між собою свічку та ляльку. Від тієї свічки кожен учасник обряду запалював свою свічку та мав донести цілою додому. Цей цікавий звичай є описаний у творі Івана Кочерги та має корені з язичницьких часів. Люди у такий спосіб віддавали шану вогню й дереву, згодом обряд трансформувався.

Хлопців уперше «садили на коня»

У вересні хлопцям проводили пострижини та вперше садили на коня. Це була важлива подія в житті парубків, яка збереглася ще з часів, коли молодих князів уперше садили на коня.

Проводили птахів у вирій

Відліт птахів у теплі краї сходився з кінцем вересня, коли настають холодні дні, а літо відсувається. За кілька днів до свята всі овочі мали зібрати й сховати, щоби заморозки не знищили врожаю.

Сам же вирій у народі вважали теплою країною, де немає зими, і живуть лише змії та птахи. А зозуля завжди відлітала першою, бо в неї ключ від того краю. Також вважали, що птахи відлітають, а змії й гадюки ховаються нори. Тому до лісу ходити було заборонено: якщо вкусить гадюка, потягне до своєї нори й людина замерзне взимку.

Ходили на особливу капустяну вечірку

Це була заготівля капусти на зиму. Часто люди збиралися разом і квасили чи солили капусту. Перед такими сходинами дівчата читали спеціальне замовляння, аби зустріти кохання.

Вшановували померлих 31 жовтня

Так, новомодний «Хеловін» в Україні мав власне значення. У Велесову ніч з 31 жовтня на 1 листопада духи предків повертаються до своїх нащадків, щоб дати їм уроки і благословити весь рід.

Перед настанням темряви слов'яни розводили вогонь, стрибки через який були обрядом очищення і звільнення від злих сил.

Робили опудала з гарбузів

Коли діти вже не мають серйозних справ, не пасуть худобу та птаство, наступає час для бешкетництва й веселощів. З великого гарбуза вирізали опудало зі страшними очима й ротом, всередину ставили свічку й намагалися когось налякати ввечері. Також діти пекли картоплю чи зібрані в лісі гриби.

Налагоджували родинне життя

Звісно, створити сім’ю хотілося весь рік. Та восени, коли закінчувалися важкі роботи в полі, часу на це більшало. 

Зустрічали хлібом та сіллю… отари овець та іншої худоби

Вкінці осені стада поверталися з пасовищ. Усі власники готувалися до цього, як до великого свята та зустрічали пастухів і доглядачів із подарунками, вінками та смаколиками.

Від осінніх звичаїв та традицій починалася підготовка до зими. Жінки починали прясти й шити, чоловіки лаштували комори з запасами, молодь знаходила час для вечорниць та святкувань. Після літніх турбот на насиченого збору зерна й овочів, наставав перепочинок.