Перший місяць хліборобського року

Відходить в історію календарна зима. Завершує її примхливий і непередбачуваний лютий. Попереду весна.

Наші предки зустрічали перший її місяць такими словами: «Пережили січень і мічень (лютий), а на марець (березень) виставляємо палець».

А ще приказували, що в марець не замерзає і старець.

Березень недаремно в народі називають світанком року. Адже в давнину саме з нього починався хліборобський рік. З настанням весни приходило тепло, а з ним – і початок польових робіт. Чекаючи на нього, люди спостерігали за погодними явищами. Це відобразилося в чисельних приказках і прикметах.

Про те, що березень виходить з обіймів зими, казали: «Лютий сильний заметілями, а березень капіжем». Або «Січень лютує, лютий бушує, а в березні всяко буває: він на літо повертає». «Березень часом снігом сіє, а часом сонцем гріє». Березень – перехідний місяць від зими до весни, тому він надзвичайно непостійний і примхливий. Про це свідчать і численні народні приказки. Березень від зими не втече, та й до весни ще міцно не приєднається.

Назва місяця

В Україні видозмінена латинська назва першого місяця весни «март» вийшла з ужитку. Але пригадаймо: давні римляни найменували його так на честь Марса. Тоді він ще не вважався богом війни, а був охоронцем весни і врожаю.

В Україні ж цей місяць у різні часи в народі називали крапельником, протальником, зимобором, а ще передвесінням.

Нині найактивніше вживається назва «березень», тобто злий до беріз місяць. Адже, щоб добути солодкий березовий сік, у корі дерев роблять отвори. Після цього вони хворіють, а нерідко й гинуть.

Вважається також, що ця назва походить від слів «береза» і «зело» (зелень).