Прадавні солом'яні обереги "павуки"

Cолома – тобто стебла жита та пшениці - один з найдавніших символів і оберегів нашої землі.

У Карпатах до наших часів зберігся звичай ставити на покутті на Свят-вечір пшеничний чи житній сніп, який називають Дідухом. Заготовляли його з найкращих стебел, виготовляли перевесло та необмолоченим зв'язували в сніп.
Через два тижні після Свят-вечора карпатського Дідуха обмолочували, зерно віддавали пташкам, а сніп без зерна (солому) - спалювали в день зустрічі зими і весни (на Стрітення).
Вогонь при цьому символізував сонце, що вже розтоплює сніг, а дим вважався священним посланням живих до пращурів, чиї душі суть в небі.
Солома використовувалася також для плетіння символічних карпатських павуків, які виготовлялися шляхом нанизування на нитку шматочків соломи у вигляді правильних квадратиків, трикутничків та ромбиків, до яких підв'язували китиці нитками з льону. Це дивовижне плетиво підвішували до бантини карпатської хати перед Колядою і там воно висіло до наступної Коляди. Такий павучок був не тільки прикрасою карпатської оселі та, ніби, живий реагував на будь-який порух повітря в ній. Вважалося також, що він вловлює в свої тенета видиме та невидиме зло, нечисту силу, оберігає оселю від негативної енергії.
Солома, особливо житня, справді має дивовижні якості, про які знали наші карпатські предки.
 Її використовували як теплу й здорову основу для спання, житньою соломою набивали подушки, матраци, з неї плели літній головний убір - бриль, зимове карпатське взуття, посуд для зберігання сипучих продуктів, вшивали хати, додавали до глини на заміс для будівництва стін карпатських споруд. Восени після нового врожаю зернових - приходив термін набивати матраци та подушки, новою соломою. За злежаними місцями мольфари Карпат визначали чи здорова людина,  чи не мучать її які хвороби, та чи не чекають її хвороби в найближчому майбутньому.
Сніп у зменшувальному вигляді (китиця) – завжди був символом єдності скитсько-українського роду.