Про рідне

Доброго Дня Друзі! У наш час багато людей відчули в собі Віщий Поклик (Поклик Предків) і повертаються до коріння, до основ духовності. На шляху осягнення Рідної Віри і «Золотих Колес Правди» людині знадобляться сила і мудрість. Так само людина зустріне безліч випробувань, але ці труднощі не будуть спрямовані на те, що б зломити людини, знищити і перетворити його в «бидло», а лише для того що б зміцнити Дух, Душу і Тіло людини. Бо мудрість Богів Рідних відкривається лише дітям Їх. А діти Їх повинні бути гідні праотців своїх.

Давайте зрозуміємо, що ж для нас Рідна Віра. У нашій традиції вірили не «в Богів», а Богам - як численним проявам єдиного Всевишнього Рода. Рід - це все, буквально все. Рід єдиний і багатопроявний і Боги Рідні лише прояви Його. Розуміючи це, ми усвідомлюємо, що все навколо Божественно. Так як же нам взаємодіяти та існувати в Божественному? На рівні тілесному частини можуть діяти окремо одна від одної; на рівні Душі, сил і енергій, думок і почуттів все взаємопов'язано один з одним; на рівні ж Духа (іскра Роду, яка горить у всьому, що є) ми всі єдині. Відчуваючи в собі цей одвічний вогонь, ми відчуваємо в собі і навколо себе Бога. З цим відчуттям йдемо дорогою Правди минаючи Кривду, прибуваючи з Богами Рідними і Предками славними в єдності.

Всі ми знаємо, що ніч Сварога закінчена, і попереду нас чекає новий Світ. Але він не зможе проявитися, якщо ми не докладемо багато зусиль для його побудови. Що ж нам може допомогти в цьому? Згадайте і проаналізуйте історію - все в світі циклічно. Час не є прямий відрізок, на якому відмічені знаменні дати. Час як спіраль (Велесів Світень), яким розвивається Всесвіт. Суть подій, людей та й усього Всесвіту залишається незмінною, лише оболонка, видима форма змінює свої обриси.

Для створення нового Світу, як для будь-якого великого зодчества, потрібні великі ресурси, як духовні, так і матеріальні. Тому ми повинні чітко зрозуміти, що «треба» повинна лежати не тільки в духовному плані. Тільки спільні зусилля дадуть бажаний результат. Адже предки нам залишили чітке керівництво: "… після праці ідіть додому, там розпалюйте вогонь і споживайте їжу свою. Кажіть, що є любов божеська до нас, і відходьте до сну, бо минув день, і його поглинула темрява. Так залишаємо десяту частину батькам нашим, а соту - волхвам. І так прибуваємо славними..." (ВК, 3а). То чому ми забуваємо мудрість пращурів? Принцип "моя хата з краю…" не може бути актуальним, бо тільки скопом (разом) ми зможемо досягти мети.

Так само потрібні лідери іншого плану. Люди, які б відчували в собі силу предків і жили по совісті, а не як однорічні рослини без роду і племені. Лідери, які чітко розуміли, що всі їх діяння повинні бути спрямовані на благо для нащадків... Навіть не нащадків, а на благо самих себе, бо ми приходимо в цей світ і йдемо з нього в годину, яку Боги утвердили, але як все навколо відроджується, так і ми з вами знову приходимо сюди виконувати своє призначення. Якщо кожна людина зрозуміє своє призначення і буде будувати своє життя з розумінням цього, то суспільство в цілому вийде на новий рівень буття. Адже "призначення слов'янських народів полягає в тому, щоб змінити сутність людських взаємовідносин, звільнити від егоїзму і грубих матеріальних пристрастей, відновити на новій основі - любові, довірі та мудрості..." (Е.Кейсі).

Будемо ж гідні називатися «Діти Богів»! Слава Роду!