Відомо, що на Русі до X ст. шостий день тижня не називали суботою. Деякі дослідники приводять докази, що тиждень у слов'ян складався з п'яти або шести днів, тому і суботи як такої бути не могло. Але ми вже давно використовуємо це запозичення і звикли до нього. Тож виникло питання, яким словом можна замінити семітську суботу, відштовхуючись від давньоруської мови?
Для початку давайте розглянемо походження:
Єврейське слово шаббат (івр. שַׁבָּת шабат) пов'язане з коренем швт - «спочивати», «припинятися», «утримуватися»; в іудаїзмі - субота, сьомий день тижня, в який Тора наказує утримуватися від роботи. Саме через латинське або грецьке посередництво разом з християнством "субота" поширилася в Римській імперії і по всій Європі. Від ср. грец. σάμβατον і ср.лат. sabbatum походять руські і всі слов'янські назви суботи: (чеська, словацька, польська, словенська мова - sobota; білоруська, сербська, українська - субота).
Сатурн = Субота
У древніх римлян суботній день був присвячений Сатурну, звідси походить назва цього дня в деяких європейських мовах. Таким чином, латинським іменем для суботи було dies Saturni («День Сатурна»), яке увійшло в англосаксонську мову як Saeternesdaeg (в сучасній англійській - Saturday). У німецьких діалектах Вестфалії, Нижньої Саксонії, і в сх.фрізській мові, де був сильним латинський вплив, субота іменується Satertag, що також близьке голландському Zaterdag. Кельтські мови також називають цей день в честь Сатурна: ірландською - Satharn або dia Sathuirn, в шотландській, гельській мові - Disathairne, валлійській - dydd Sadwrn, бретонській - Sadorn або disadorn.
Що ми знаємо про корінь слова "Шість"?
У давньоруській мові слово «шість» (спільнослов'янське "sestъ") зустрічається тільки з першої половини XI ст. Числівник «шість» походить від індоєвропейської основи і зустрічається в багатьох мовах. З моменту виникнення це слово протягом тривалого проміжку часу писалося як «Cесь», пізніше від форми порядкового числівника «Cесть» (шостий) в результаті заміни «с» на «ш» утворилася сучасна форма цього слова. Якщо розібратись у будові давньоруських хрононімів можна гіпотетично припустити такі версії заміни: Шосток, Шестиця, Шестерик.
Додатково можна розглянути і слово "Собітка" (Собітка, Собутка - вогнище, яке запалюють в день Купала) дослідники припускають, що цей архаїзм має безпосереднє відношення до шостого дня тижня у слов'ян. За словником Лемківських говорів "Собітка" має ще і назву Суєтка. Якщо у євреїв Субота це спочинок, можливо саме на Русі, шостий день тижня навпаки був суєтливим. Церковники ж як правило завжди мали звичку перекручувати історію, заміняти імена богів на імена грецьких святих, свята на пости, радість на скорботу. Схоже, що Собітка походить від одного семантичного кореня з купайлом: собітка (собутка) — соботка — со-бытие, — тобто событно — знов-таки, разом, укупі, купно, але це лише одна із багаточисленних теорій.
Ще один цікавий момент. Суботу на таких європейських мовах як латвійська і литовська називають: sestdiena та sestadienis, що значить шостий день, присутній тут і дв.рус корінь "сесть" (шість). Тому логічно можна реконструювати руське: Сездень чи Сестий День.
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira