В утробі вагітної жінки розмовляють два близнюки: один з них – віруючий, інший – невіруючий.
Невіруюче немовля: «Ти віриш в життя після пологів?»
Віруюче немовля: «Так, звичайно. Всім зрозуміло, що життя після пологів існує. Ми тут для того, щоб стати досить сильними і готовими до того, що нас чекає потім».
Невіруюче немовля: «Це дурість! Жодному життю після пологів бути не може! Ти можеш собі уявити, як таке життя могло б виглядати?!»
Віруюче немовля: «Я не знаю всі деталі, але я вірю, що там буде більше світла і що ми, можливо, будемо самі ходити і є своїм ротом».
Невіруюче немовля: «Яка нісенітниця! Неможливо ж самим ходити і є ротом! Це взагалі смішно! У нас є пуповина, яка нас живить. Знаєш, я хочу сказати тобі: неможливо, щоб існувало життя після пологів, тому що наше життя – пуповина – і так вже дуже коротка».
Віруюче немовля: «Я упевнений, що це можливо. Все буде просто трохи по-іншому. Це можна собі уявити».
Невіруюче немовля: «Але ж звідти ще ніхто ніколи не повертався! Життя просто закінчується пологами. І взагалі, життя – це одне велике страждання в темноті» Віруюче немовля: «Ні, немає! Я точно не знаю, як виглядатиме наше життя після пологів, але у будь-якому випадку ми побачимо маму, і вона поклопочеться про нас».
Невіруюче немовля: «Маму? Ти віриш в маму? І де ж вона знаходиться?»
Віруюче немовля: «Вона скрізь довкола нас, ми в ній перебуваємо і завдяки ній рухаємося і живемо, без неї ми просто не можемо існувати».
Невіруюче немовля: «Повна нісенітниця! Я не бачив жодної мами, і тому очевидно, що її просто немає».
Віруюче немовля: «Не можу з тобою погодитися. Адже інколи, коли все довкруги затихає, можна почути, як вона співає, і відчути, як вона гладить наш світ. Я твердо вірю, що наше справжнє життя почнеться лише після пологів. А ти?»
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira