Рідна пісне, ти мого народу душа...
Його мудрість, і гордість, і сила!
Від негод берегла, і у бій нас вела,
І сміятись і плакать навчила...
Ти плекала надію у душах лодей,
Піднімала на подвиг за волю,
Пронесла рідну мову крізь морок ночей -
Наче прапор, крізь гніт і сваволю...
Убивали тебе і пани і царі...
Але ти із руїн воскресала...
Ти з народом завжди у добрі і у злі -
Недаремно народною стала!!!