З давніх часів на Русі, батьки займали юнака справами які виховували в ньому мужність, стійкий характер, силу, інтелект.

Можливо, що хлопцям було заборонено торкатись жіночих матерій: вишивати, ткати, торгувати жіночим одягом, випікати обрядові хліби, взагалі пов’язувати роботу з жіночим коллективом. В такому середовищі юнак міг вирости м’якотілим, слабкодухим, з жіночими повадками.

Тому юнаків після «посагу на коня» всіляко привчали до військової справи, чи віддавали у підмайстри до ремісників: гончаря, коваля, мечника, бондаря, теслі і тд. Такі професії дійсно виховували чоловічий характер. Робота мала бути пов’язана із фізичною нагрузкою, в спілкуванні у колі мужів, від яких юнак переймав досвід і розвивався тілесно та творчо, духовності в свою чергу він научався у дідів - покоління яке накопичило і зберігало народну мудрість. Це була ідеальна модель становлення мужчини, передачі життєвого спадку, розуміння сім’ї і природи як мав її розуміти чоловік.

Теги:

Схожі статті

  • 10.05.2016
    3512

    Багато чого написано й наговорено про «козацьке виховання», та ясностi цьому мiфовi

    ...
  • 06.05.2016
    2567

    Визначення прiоритету iнтересiв дитини в усiх сферах життя держави та суспiльства закрiплено у

    ...

Медіа