1 травня — Майя. Майя – це давньослов’янська Богиня рослинності. Саме з її допомогою дерева вкриваються листям, а земля – травою. У європейських країнах з 30 квітня по 1 травня відбувається Вальпургієва ніч.
1 травня також вважається днем Білобога (бога білого, сонянчого дня). Знання про Білобога можна отримати ще з Велесової книги. Білобог існує разом із Чорнобогом, який ж його антагоністом. Дослідники вважають, що Білобог відповідає постаті грецького Апполона. Ще в V ст. до н.е. Геродот писав, що Аполон прийшов з Гіперборейського краю на о. Делос. А Гіперборейський край це і є Скіфія, а о.Делос – Греція.
2 травня — свято Живи, або Солов’їний Великдень. Жива – Богиня Життя. На землі вона втілюється у зозулю. У цей день потрібно прислухатись до зозулі, щоб дізнатись скільки років життя вона накує. Разом з цим потрібно молитись за здоров’я та довголіття.
2–8 травня — Русалії — Русальний тиждень (сьомий тиждень після Великодня Дажбожого). Впродовж цього тижня жінки приносять жертви Русалкам та Мокоші. Для цього на деревах розвішують домоткане полотно. А дівчата плетуть вінки із пахучого зілля та кидають їх на воду. Вінки також вважаються подарунками для русалок. Для русалок, які живуть у полі в жертву дають хліб, який залишають на полі. Кожен день Русального тижня наповнений своїм змістом.
5 травня (четвер) — Русалчин Великдень. Це головне свято берегинь людського роду – Русалок. В цей день поминають померлих праматерів і приносять їм жертви на берег річки. Русалчин Великдень – це головне свято Русального тижня. В цей день людям заборонено працювати, бо в цей день веселяться і Русалки. Адже в цей день відчувають життя так само як і люди. Тому люди приносять страви на берег та пригощають їх, а також проводять ігри.
6 травня (п’ятниця) — Мокоша весняна. Мокоша – покровителька жіночого рукоділля. Однак саме в цей день жінки не займаються рукоділлям.
7 травня — Клечальна субота. Напередодні Зеленої неділі, в суботу вранці, до схід сонця, дівчата й молодиці йдуть на левади або в поля рвати запашне зілля — чебрець, полин, любисток, канупер і татарське зілля. Ввечері цього ж дня розвішують клечання — прикрашають віттям дерев свої садиби... — переважно зеленим гіллям клену, липи, ясеня та осики. Зокрема, перед дверима будівель, на воротях, а також в сараї, де ночує худоба, ставлять гілля зеленої осики.
8 травня – День пам’ять та примирення. День пам’яті жертв Другої світової війни та нацистської Німеччини, яка капутулювала у цей день у 1945 році.
8 травня — Зелена Неділя, або Клечальна Неділя. Заносять у хату зеленину (пахучі трави — лепеха, полин, любисток, м’ята, шовкова трава та ін.), а вслід за нею заходять до оселі Душі Предків, щоб подивитися на Життя живих своїх родичів. Цього дня потрібно всій родині жити в ладу, не сваритися, не підвищувати голосу, не ображати одне одного. Пращурів варто згадувати добрими словами, влаштувавши поминальний обід.
9 травня — Велес Теплий, або Весняний. Вигін худоби (особливо коней) на пасовисько, перші нічні випаси, спільна страва (каша, пироги), посвята хлопчиків-пастухів, вранішні молитви до Землі про врожай... 9 травня присвячується весняному вшануванню Бога Велеса, бо саме Велес рятує від несподіваних прикрих випадків (він витягує вози, що грузнуть у болоті, зберігає посіви від бурі, рятує худобу від хижаків, розмовляє з тваринами, даючи мудрі настанови, наприклад, примушує вовка повернути вдові вкрадене ним поросятко та ін).
9 травня у понеділок — Проводи Русалок. Це спеціальні обряди, щоб позбутися них, спонукати повернутися їх у свій світ. У цей день дівчата в полі, в житах, роблять спільний обід — тризну в честь Русалок. Після тризни дівчата ходять по полях з розплетеними косами і вінками на голові, співаючи проводи Русалкам:
Проводили русалочок, проводили,
Щоб вони до нас не ходили,
Та нашого житечка не ломили,
Та наших дівочок не ловили.
(інше датування цього обряду — «десятий понеділок», або христ. Вознесення, або перший понеділок Петрівки — видаються помилковими, оскільки вони міцно пов’язані з самими Русалками, Зiльником, Зеленою Неділею).
10 травня — Зільник. Сприятливий день для збору цілющих трав. Це винятково жіноче свято. І найбільшу силу мають ті трави, що жінки зібрали оголеними. По збору трав влаштовували ритуальний обід у лісі, а траву окроплювали в якості жертви. Після обіду жінки разом купались у трав’яному напарі.