Щовесняне щедрування

В 2023 році весняне рівнодення 20 березня. В цей день, наші Предки святкували Великдень.

Також, напередодні Великодня святкувався Щедрий Вечір, люди накривають пишні столи, вітали свій рід і всіх знайомих зі Святом. Увечері, після Щедрого Вечора вшановували Богиню Мокошу і Бога Велеса, яких юдохристиянство підмінило Маланкою і Василем, перенісши це дійство на 13 січня, коли на думку частини юдохристиян народився Христос, який абсолютно не має стосунку до Великодня і Щедрівки. Як завжди у християнстві, приший кобилі хвіст. Пізно ввечері, господар обмолочував Дідуха, який стояв у хаті від Різдва, солома спалювалась, Зерно змішувалось з більшою кількістю зернин. Частина Священного зерна посіється першим, з нього почнуть сіяти, повертаючи Дух Поля в Землю. З іншою частиною вранці діти , лише хлопчики, які мають першими зайти до хати, підуть посівати родичів і знайомих, вбираються в костюми та ходять по домівках, водять Козу, співаючи пісні-Щедрівки. і бажаючи господарям всіх благ. Таким чином вони вітають людей зі святами і бажають їм щастя. За це привітні господарі обдаровують гостей різними ласощами або грошима. Раніше великі праукраїнські свята, такі як Великдень, Різдво, завжди були в неділю. Із зміною природного, астрономічного календаря наших Предків на штучні календарні системи, наші Свята можуть бути в будь-який день. Орієнтиром для точного визначення дня Свята, зокрема Великодня, є весняне рівнодення, з якого і починається астрономічна весна, тобто в новому, українському, відновленому, астрономічному календарі цей день буде неділя, перше березня. А поки що робимо так. Знаємо, що весняне рівнодення-Великдень. Лише в цей день є справжнє сакральне Свято. Але не критикуємо тих, хто святкує в найближчу неділю, після рівнодення, щоб не втратився день неділі, тобто не робоча , святкова дата. Побажаймо успіхів тим людям, які зараз посилено працюють над тим, щоб справжній Колодар до нас швидше повернувся, щоб ми жили в ладу з природою.

Довідка:

Юліанський  календар запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем наприкінці 46 р. до н. е. За юліанським календарем тривалість року складає 365¼ діб, де чверть доби враховується високосним роком кожен четвертий рік.

На зміну юліанському календарю у 1582 році було запроваджено астрономічно більш точний, григоріанський календар.

В Україні відлік діб за юліанським календарем називається календарем за старим стилем, а на григоріанський календар Українська Народна Республіка перейшла в 1918 році.

Щастилася щедриковим щебетанням,
щойно…
Щедрик 1 * щедрував щовесни
щирою щедрівочкою:
щадкам – щедрості,
щастя щовечірнього щебетав;
щедрувальники щодуху щиренько –
щоніченьки щонайласкавішої,
щастячка щочасного,
щедрот щоденних щонайкращих,
щедроплідності щолітечка.
Щедрику, щоб ще щедрував,
щоб щастилося щоднини.

• Щедрик – дрібна пташка ряду горобцеподібних. Звідси і назва твору «Щедрик»…
  Щедрівки з дохристиянський прадавніх часів виконували функції  веснянок. Ними
  розпочинали весняний цикл, коли раділи і Славили пробудження природи, Великдень, Ярила, коли вся худібка плодилася, пташки гніздилися, тому в них і залишились згадки про ластівок, зозуль («прилетіла ластівочка», «ой, сивая зозуленька»).
  Горобцеподібна пташка «щедрик» також прилітає на терени України лише в кінці березня. І засівали теж навесні і зерно, заряджене щирими побажаннями, вкидалося зразу у землю, а не на сніг голубам…
  То чому ми безглуздо засіваємо, щедруємо, викликаємо пташок у січні?..