Стомлена приреченість й глибока стурбованість, саме така реакція світу. Й реакція української влади абсолютна неадекватна черговій агресії московії.
Крокодил, коли його не зупиняють зрозумілим йому способом, суне далі…
Путін зробив крок (визнав ЛДНР), подивився на мляву реакцію (і світу, і України)… Ну, якщо дозволяєте, то чому б не йти далі (визнання ЛДНР в межах областей). От тільки… Невже не розуміємо, що не це його ціль? Він уже неодноразово прямо про це говорив, невже не бачимо, коли починає говорити про Україну, аж захлинається від лютої ненависті. Він не визнає ні України, ні українців…
Для тих, хто надіється на можливість домовитись “мирно”…
Єврейська бабуся посперечалася з онуком Сьомою, що він не з’їсть 25 пельменів. На те, що він прибере в квартирі … І ось Сьома доїдає 24 – й пельмень, а 25 – го в тарілці немає …
Це все, що треба знати про укладання договорів…
Росія завжди буде бабцею…, допоки кругом неї будуть Сьоми… Тим більше, коли їх реакцією може бути тільки розчарування…
Ну…, ще стомлена приреченість й глибока стурбованість…
Коли зрозуміють народи світу, що Росія не задовільниться кров’ю українців, адже не наситилась вона кров’ю молдаван, чеченців, дагестанців, осетин, абхазців, грузин, та й самих росіян…
Коли зрозуміємо, що вона не зупиниться, поки не відчує силу, здатну її зупинити?
Чому це робить Росія, чому світ весь час воює, яка сила може це зупинити і чи може?
МОЖЕ! Відповідь дав ще Нікола Тесла: « Якщо не буде можливості успішно напасти на жодну країну, війни припиняться».
Від кого це залежить? Давайте помислимо.
Сучасний світ характеризується комунікаційною пов’язанністю, практично зникли бар’єри і обмеження на доступ до інформації…, З іншого боку, це й прекрасні можливості для дезінформації (будь яких інформаційно – психологічних воєн і т.і.).
Глобальним випробувальним майданчиком світ став ще й завдяки пандемії коронавірусу, адже, крім створення реальних механізмів захисту від хвороби, це ще й відпрацювання потужних механізм управляння народами.
Крім того, управління минулим (пошук «скелетів в шафі», просто маніпулювання з використанням напівправди і т.і.), ціль якого – управління майбутнім (створення максимально привабливих образів, опираючись на потрібні факти минулого). А це в свою чергу дозволяє розробляти сучасні стратегії, з максимально гнучкими тактиками (мінімізуючи зіткнення для максимального просування до запланованої мети)…Тобто ціль ініціаторів – організувати й управляти процесом не приймаючи в ньому участі… А от воюючим сторонам завжди важче.
Геополітичне положення України подарувало їй нелегку долю. Сьогодні ми ще й випробувальний майданчиком маніпулятивних технологій та ігр багатьох гравців.
По радіо оголошують, що двічі два – п’ять. Ти дивуєшся. Потім президент підтверджує в прямому ефірі, що двічі два – п’ять, приводячи каламутні і нікому не зрозумілі докази. Ти обурюєшся. Ти виходиш на вулицю і кажеш, що двічі два – чотири. За це тобі дають по голові спеціально навчені люди з кийками, відвозять у відділення з контролю за арифметикою і за допомогою кийків пояснюють, що двічі два – п’ять. Ти виходиш просвітлений і повіривший.
Приблизно так і працює сьогодні держава…
Простіший приклад. Візьмемо повідомлення ЗМІ про одну і ту ж подію, наприклад крадіжка однієї квартири:
• показано епізодично – винна людина, не закрила, не купила гарного замка…;
• показано тематично – пов’язуємо з кражами в районі, виявляємо серію крадіжок – погана робота міліція, проблеми в суспільстві, винна влада…, або треба владі когось поміняти.
У сучасному світі все взаємопов’язано. Політична пропаганда розвивається разом з розвитком суспільства, на жаль, створюючи свою мораль і свою етику. Щодо психологічних ефектів пропаганди ще Жак Еллюль підкреслював, що пропаганда дає людям такі стереотипи, що їм не треба турбуватися щодо їх вироблення, сама пропаганда стандартизує ідеї і моделі мислення у всіх сферах, аж до того, що кожна людина починає так думати, як потрібно певним групам, мало того, використовуючи набори методів, включаючи психологічні, вони успішно маніпулюють групами людей ( об’єднуючи, натравлюючи одних на інших, відволікаючи від основного і т.і.). Все життя гра, тільки сумно, що деякі люди грають чужими життями, немовби грають в шахи…