Сторічні традиції паперового виробництва

Нинішній рік позначений визначною подією в історії промислового розвитку України. Свою річницю відзначає одне з найстаріших й найбільших в Україні папероробних підприємств – ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика», розташована у смт. Понінка Шепетівського району Хмельницької області.

За час свого функціонування підприємство пройшло шлях від маленької папірні (перша письмова згадка про фабрику датується 1787 роком) до сучасного підприємства з величезними обсягами виробництва.

Свого найбільшого розквіту Понінківська картонно-паперова фабрика (КПФ) досягла у другій половині XX століття. Тоді її асортимент складав понад 150 найменувань продукції, у тому числі для таких стратегічних галузей промисловості як космічна та військова, а кожен третій школяр писав у зошитах, виготовлених на Понінківській фабриці.

На сьогоднішній день підприємство може похвалитися сучасними виробничими потужностями та замкненим промисловим циклом, що починається з переробки макулатурної сировини і закінчується виготовленням паперу й картону.

Історія становлення та розвитку Понінківської КПФ висвітлюється впродовж довгого часу, але деякі цікаві сторінки все ще залишаються поза увагою. Мова йде, насамперед, про співпрацю підприємства з Українським інститутом паперу у питаннях створення нових і вдосконалення існуючих технологій виготовлення різних видів паперу й картону.

Авторитетним джерелом з історії вітчизняної паперової промисловості є документи ВАТ «Український науково-дослідний інститут паперу» (УкрНДІП), м. Київ», які зберігаються в Центральному державному науково-технічному архіві України (ЦДНТА України).

Фонд Інституту налічує понад 1700 звітів про науково-дослідні роботи (НДР), в рамках яких вирішується низка питань, серед яких: виготовлення паперу з відходів деревообробки та сільськогосподарської діяльності, створення та вдосконалення спеціальних видів паперу (банкнотного, друкарського, обгорткового, пакувального), переробка вторинних ресурсів тощо.

Документи УкрНДІП охоплюють період 1940–2000-х років і дозволяють сформувати уявлення про особливості розвитку вітчизняної паперової промисловості у цей час. Низку звітів про НДР, датованих 1950–1980-ми роками, було створено спільно із співробітниками Понінківської КПФ. Ці документи знайомлять з особливостями створення різних видів паперу, який виконував безліч функцій.

«Внутрішня кухня» зошитового виробництва

Як відомо, основною продукцією Понінківської КПФ протягом довгого часу були зошити. Обсяг їх виробництва у середині 1980-х рр. сягнув 1 млрд. шт. на рік. Тож цілком логічно, що проблемі покращення якості зошитів та устаткування для їх виготовлення у документах ЦДНТА України приділяється більше всього уваги.

Зокрема, з архівних справ дізнаємось про те, що на базі Понінківського КПФ вперше у колишньому СРСР було застосовано статистичні методи контролю зошитового виробництва, які дозволяли зменшити кількість браку.

Проведення роботи із впровадження статистичних методів контролю виробництва шкільних зошитів виявило недосконалість обладнання для їх виготовлення. Порівнюючи радянські агрегати для виготовлення шкільних зошитів із зарубіжними, з’ясували, що радянські агрегати застаріли і потребують заміни автоматичними лініями. В якості зразка було обрано автоматичні лінії «Bielomatik» виробництва Федеративної Республіки Німеччина.

Але в умовах СРСР мова про закупівлю автоматичної лінії «Bielomatik» з подальшою розробкою на її основі власної лінії не йшла. З огляду на це нагальним питанням було визначено модернізацію окремих вузлів наявних агрегатів.

Варто зазначити, що перші автоматичні лінії «Bielomatik» для виробництва шкільних зошитів все ж були закуплені у 1973 році, а в 1980 році у фірми «Bielomatik» придбано ліцензію на будівництво зошитових ліній.

Багато уваги приділялося якості зошитового паперу. Документи ЦДНТА України свідчать про те, що на початку 1980-х років Інститутом паперу розроблялася технологія виробництва зошитового паперу з наповнювачем на основі фосфорного гіпсу. Місцем освоєння нової технології було обрано Понінківську КПФ. Використання фосфогіпсу, отриманого з відходів мінеральних добрив замість каоліну, було доцільним з економічних міркувань, оскільки дозволяло економити целюлозу. До того ж, обмеженість запасів та зниження якості каоліну спонукали шукати заміну цьому матеріалу. Успішне впровадження нового наповнювача на Понінківській КПФ допомогло підвищити білизну паперу для письма і наблизити його до стандартів сучасного офісного паперу.

Не зошитами єдиними…

З документів ЦДНТА України дізнаємось про надзвичайно широкий асортимент паперової продукції для потреб різних галузей промисловості виробництва Понінківської КПФ та її структурного підрозділу – Полянської паперової фабрики.

Чого тільки нема в архівних документах! Є тут і свідчення про створення обгорткового та пакувального паперу підвищеної розтяжності для продуктів харчування, і спеціального паперу, який використовується при виготовленні пластику для облицювання меблів з деревостружкової плити, і навіть латексного паперу для упаковки гумових автомобільних шин. Напевно, нема такої галузі промисловості, для потреб якої Понінківська КПФ не виготовляла який-небудь вид паперу.

Але і цим не обмежувалася діяльність підприємства, адже Понінківська КПФ спільно з Інститутом паперу проводила активну науково-дослідну роботу з розробки технології отримання целюлози та напівцелюлози з відходів деревообробної та сільськогосподарської діяльності за допомогою експериментальної установки безперервної дії.

Результатом досліджень стала технологія отримання матеріалу для виробництва дешевого паперу та картону, яка в масштабах України дала багатотисячний економічний ефект.

Як бачимо, діяльність Понінківської КПФ не обмежувалася лише виготовленням паперової продукції, а була тісно пов’язана з розробкою та впровадженням нових виробничих технологій на підприємствах паперової галузі. Таким чином, тісна співпраця з УкрНДІП, про яку свідчать документи ЦДНТА України, дає право стверджувати, що картонно-паперова фабрика не лише забезпечувала мільйони людей найрізноманітнішим папером, але і зробила вагомий внесок у розвиток вітчизняної паперової промисловості України.