Сва́стика (санскр. स्वस्तिक, латиніз. svastika) — стародавній символ у вигляді рівнораменного хреста із загнутими на 90° ліворуч або праворуч раменами, що трапляється в багатьох культурах.
Назва походить від санскритських слів su («добре») і asti («буття»). У слов’ян звучить як побажання «щасти».
Цей символ дуже поширений і найчастіше пов’язаний з Сонцем.
Свастика — святий символ у буддизмі, індуїзмі, джайнізмі, зороастризмі, бон. Крім того, свастика була символом багатьох Богів: Сварога, Тараніса, Перуна, Одіна, Тора, Зевса, Геліоса, Гери, Артеміди, Агні, Брахми, Вішну, Шиви, Ганеші, Сур’ї…
В Індії також застосовують як оберіг по боках дверей хати. Існує припущення, що за часів неоліту Свастику пов’язували з «громом» і «водою».
Першу відому у світі Сваргу та свастичні «безкінечники» Меандри знайдено біля Мезина, на теренах однойменної стоянки(Чернігівщина). Виробам близько 18000 років!
В Україні зустрічається в багатьох археологічних культурах, у тому числі трипільській, в культурі Русі і використовувалась у гербах давніх українських шляхетських родин (Єльцями, Проскурами).
Є історичні факти існування цього символу в Україні в добу бронзи. Символізм подібний до знаку Сонячний хрест слугував оберегом. С
вастика була елементом відзнаки пластунів до появи фашизму, яку радянська влада «перекручувала» як доказ зв’язку з фашистами. XX ст принесло погану славу цьому символу, що зумовило неодноразові спроби деяких держав застосовувати однобічне «перекручування», з метою «очорнити і принизити» опонентів.