Травень - п’ятий місяць календарного року; останній місяць весни, коли, незважаючи на свої примхи, природа ніби святкує відродження буйним цвітінням, розмаєм трав, багатоголоссям пташиного царства.
З’являються перші овочі, длятварин — паша, тому й казали: «Дожити б до маю, а тоді вже сама природа подбає».
На цей місяць припадає багато старовинних Рахма́нський вели́кдень, Солов’ї́ний день (вели́кдень), пов’язаних як зі станом живої природи, так і з хліборобськими традиціями.
Всі свята супроводжуються старовинними обрядодіями, веснянками й хороводами, освяченими ще добрим Яри́лом — богом весни; не випадково травень (май) називали вінцем весни, бо «травень ліси одягає — літа в гості чекає».
У травні не радили одружуватися, бо «хто в травні звінчається, то буде вік маятися», «у травні оженився, то вік журився».
Погода у травні буває різною: «Буває май — під кущиком рай, а то май — коню сіна дай, а сам на піч залягай».
З місяцем пов’язано багато прикмет:
- «Травень мокрий робить хліб добрий».
- «Травневий дощ, як з грибами борщ».
- «Сухий і теплий май — скупий буде врожай».
- «Напочатку місяця з’явилися малі гусенята — на сонячне літо».
- Прийде май — сам про себе дбай (приказка).
- Май холодний — не будеш голодний (приказка).
- Травень холодний — рік хлібородний (приказка).
- Дощ у травні — врожай справжній (приповідка).