Травень (май, громовик, травник)

Коли жаби, що перед тим голосно квакали, раптово замовкли – буде похолодання.

Блимання зірок у травні віщує погіршення погоди.

Кінець травня дощовий – буде малий врожай садовини.

Як господар в маю робить, то й нива буйно родить.

Під вечір збираються купчасті хмари – буде дощ.

Травнева роса краща від вівса.

Рано зацвіла городина – на добрий урожай конопель та льону

Туман стелиться над водою – до негоди

Тирлич мали за дуже сильне приворотне зілля. Варячи його, приказували: «Терлич, терлич! Десятьох приклич, а з десятьох дев’ятьох, а з дев’ятьох восьмеро, а з восьмеро семерьох, з семерьох шестерьох, а з шестерьох – п’ятерьох, з пя’терьох – чотирьох, з чотирьох трьох, а з трьох двох, а з двох одного та доброго. Як дуже зілля кипить, – милий поверх дерева летить; як не дуже – о половині дерева, і так поб’єцця»[замовляння (маленькі), 81]. Вірять, що сік тирличу входить до складу чарівної мазі, якою змащують під пахвами відьми, відлітаючи на шабаш.

Прикмети

Коли під час першого грому опертись спиною на будь-яку тверду поверхню, то спина не буде боліти. Коли під час першого грому вмитися волдою із відкритої водойми і втертися чимось червоним – будеш красивим. Коли босоніж походиш по траві після першої в році грози, цілий рік не будеш хворіти.

Сіль, особливо свячена, вважалась одним із найкращих оберегів від злих сил: нею обсипали будівлю, клали до колиски немовлятам від уроків тощо. Коли не були впевнені, що хтось не врече дитини, то тихенько вслід йому шепотіли: «Сіль тобі в очі», вірячи, що після цього вроки «не візьмуться». Можливо повязане це з тим, що сіль подразнює слизові оболонки очей і таким чином завдає шкоди лихим очам.

Подекуди й донині вважають, що коли в вогонь підсипати солі, то вогонь довше не погасне. В. Жайворонок вважає в цьому залишки давнього жертвопринесення вогню. На нашу думку, звязок дому, солі та вогню досить прозорий і прямий – сіль офірували домашньому вогнищу та його духам-опікунам, якими часто вважались померлі родичі, предки.

Розрив-трава

Має здатність розкривати всі замки. Здобути її можна, знайшовши гніздо дятла і затуливши вхід до нього. Дятел, аби пробратися до гнізда, обов’язково принесе в дзьобику розрив-траву і таким чином здолає перешкоду. Найбільше, що може зробити розрив-трава – розкрити двері між світом живих і померлих, тому кажуть, що іноді її шукають мерці, які не нажилися на світі. Цікаво, що подібні згадки про зв'язок дятла і розрив-трави зустрічаються ще у Плінія. Вріили, що знає розрив-траву і черепаха і так само, як і дятел, може її принести.

Молодильна вода здатна оздоровити і повернути молоді роки тому хто нею вмиється. Здобути її важко, охороняє її спляча красуня, яка не прокидається, коли герой обеззброює та запліднює її. Богиня води, Дана, зазвичай зображається сильною, войовничою, бо ж наші предки знали, якої шкоди здатні завдати страшні повені та бурі. Тож, можливо, спляча красуня – це спляча вода під шаром зимової криги або ж богиня Дана, досягти якої допомагають дивні позастолітні старці, що не можуть бути простими людьми з огляду на вік, володіння сакральним знанням та чарівними речами. В Казках спляча  володарка чарівної води після зустрічі згероєм зазвичай залишається вагітною, а потім народжує хлопчика, сама не відаючи, хто його батько. Таким чином герой стає богорівним, або героєм, бо стає чоловіком богині. В міфологічних культурах багатоьх народів той, хто поріднився з богами стає або сам богом і покровителем свого роду чи племені, або набуває чарівних якостей..