До нашого часу дійшло багато народних повір’ів про цих священних птахів.

Так, восени, у вересні, вони відлітають ключем у вирій, відносячи душі померлих предків, а весною повертаються додому, до свого рідного краю, приносять дітей. Цікаво, що в угорській мові є співзвучне слово “lélek”, що означає “душа”.

У давнину, побачивши в небі ключ журавлів, господарі примовляли: “Із чужої сторононьки повертайтесь додомоньку”. При цьому загортали в хустинку грудочку землі й тримали її до весни. Побачивши перший журавлиний ключ, що повертався з вирію, ту грудочку одразу закопували в землю, щоб весна була щедрою й рясною.

Символ нашого Птаха вшановано в українських казках, колядках, піснях, в поезії і мистецьких творах, а також у назвах міст і в прізвищах…

Журавель – один із впізнаваних символів України у світі. Недарма цей символ присутній в емблемі УВКР (Українська Всесвітня Координаційна Рада), що об’єднує українців усього світу.

Лелеки повертаються до свого дому, у свої гнізда, які чекають на них, в Україну. Тільки тут вони народжують своїх пташенят, тут їх земля.

Джерело: https://loveukraine.com.ua/u-perekladi-z-kytayskoi-nazva-ukraina-oznachaie-kraina-zhuravlia/
 

Медіа