У що вірили гуцули?

Жителі Гуцульщини створили унікальний світ дивовижних міфів і легенд, химерних прикмет і забобонів. Кажуть: щоби зрозуміти гуцула, треба самому вродитися гуцулом.

І йдеться зовсім не про специфічну гуцульську говірку, а про незбагненну своєрідність гуцульських традицій і звичаїв. Бо ще можна запам’ятати, що ґражда — це така гуцульська садиба, а маржиною гуцули називають худобу. Значно важче втямити гуцульські повір’я, випробувані століттями народні прикмети i просто забобони.
Як стверджують сучасні етнографи, окремі повір’я побутують серед гуцулів i зараз. До речі, у цьому легко переконатися, просто приїхавши на Гуцульщину.

Щоб урожай не з’їв хробак
Обділені родючою землею гуцули готові життя покласти за кожен клаптик свого поля чи косовиці. Суперечки через межу в горах виникали і виникають досить часто. Тому, мабуть, i з’явилося у горян таке повір’я, начебто кроти — це ті померлі, які при таких суперечках за землю давали на суді неправдиву присягу. За це їх не приймають ні на тому, ні на цьому світі, тож вони розплачуються за свої гріхи під землею.
Певна річ, зі скупих гірських ґрунтів гуцулам прогодуватися важко. Тож i доводиться їм трудитися на землі не лише з мотикою в руках, але й із дотриманням певних ритуалів. Скажімо, у деяких селах гуцули ніколи не посадять цибулю у середу, бо переконані, що тоді вона не виросте круглою. Тут також вірять, що не можна плювати на городі, бо від того зігниє капуста та часник. А ще на городі не можна їсти. Інакше весь урожай з’їсть хробак.

Не плюй у вогонь!
Виходячи з отарою на полонини, пастухи мають також розпалити так званий живий вогонь: полум’я добувають тертям двох шматків м’якого дерева. Ватру мусять підтримувати весь час, поки перебувають на полонині. Взагалі ставлення до вогню у горян — особливо трепетне, прикмет і забобонів, що стосуються вогню, у них — чимало. Скажімо гуцули вірять, що коли дитині подати хліб над вогнем, вона обов’язково виросте злодієм. А якщо хто плюне у вогонь, у нього на язиці утвориться міхур. Коли вогонь у печі сильно тріщить, гуцул каже, що до хати прийде розгнівана людина.

Ворожіння
Перед настанням Нового року на печі розкладають стільки гарячих вуглинок, скільки осіб є в сiм’ї, зазначивши, яка жаринка кому належить. Гуцули вірять, що члени сім’ї помиратимуть у тому порядку, в якому згасатимуть шматки жару. 
Звісно, не всі вірування й зараз залишилися живими явищами у повсякденному побуті гуцулів. Але навіть ті повір’я, що звелися, продовжують бути цікавими як етнографам, так i простим людям, котрі прагнуть пізнати незбагненну душу цього гірського народу.