В Україні не їли “блінов”, їли налисники, млинці

Про давні українські традиції та звичаї Масниці розповіла керівниця Національного музею народної архітектури та побуту України “Пирогів” Оксана Повякель.

– Я категорично проти називання цього свята “Масляною”. Є свято Масляна, але воно не українське, а одного з північних народів. Воно гарне, але не наше. У нас, в Україні, це сиропусний тиждень. Це Колодій. Масниця. Це Запусти. А Заговини (до речі, ми всі говоримо “розговітися” на Великдень, але треба ж спершу заговітися. І це якраз і називається Заговини.

І в Україні ніхто не їв “блінов”, а їли налисники, млинці і вареники. Це основне, що їли на тижні. Бо за два тижні до великого посту треба було підготувати свій організм. Що вони робили: перший тиждень називався м’ясопусним, коли треба було добре наїстися м’яса. Це були м’ясниці, від слова м’ясо. А потім, наступний тиждень, називався сиропусний. Коли м’яса організмові вже не давали, але ще багато тваринного білка отримувалося з яєць і молочних продуктів. Тому вареники були з сиром, з картоплею та грибами, млинці також з сиром, з маком, з вишнею. І ми цей тиждень називаємо масниця, бо все щедро змазувалось маслом.

Це називалося бабським тижнем, оцей сиропусний тиждень. Цілий тиждень, починаючи з понеділка, йде святкування: як колодка народжується, як її хрестять, і аж до останнього дня, коли колодка вмирає. Це все робили жінки, вони пили, їли. Теперішні традиції на кшталт тещі ноги мити, чи до тещі “на бліни” – це перекручені традиції.

А найкраще буде, якщо ви завітаєте до нас у музей на святкування Масниці, бо тоді матимете змогу побачити всі ці дійства на власні очі. Раді будемо вітати вас у нас в скансені!