- Звичай – це Коло, Віче, Рада, рідна Мова, рідна Віра, книга Нації.
- Це життя у ритмі з Всесвітом, Сонцем, Водою, Землею, сво-їм Народом.
- Міра, Воля, відчуття Справедливості, Честь і Знання, що мудро рухають нас у духовному та матеріальному житті.
- Це - наша Правда, яку треба пізнати, оберігати і захищати.
- Звичай – це джерело та обруч єднання людей у громаду, а громаду – у народ.
- Це наша Совість, а без неї ми тварини і звіри.
- Жити своєю працею і не бідувати.
- Звичай – це відповідність своєму призначенню та відпові-дальність за порушення сказане, вдіяне (внутрішня дисципліна, споріднена праця, пізнання своєї природи).
- Це врівноваження плотської та божої натури у самому собі.
- Звичай замінено «демократією» (демонократією, дебіло-кратією), яка є лише імітацією волі та правди для захоплення влади і багатств певними особами, групами, націями.
- Звичай – це не індивідуалізм, а повноцінне співжиття осо-бистості в громаді, а громад в суспільстві.
- Це своя влада, її звітність та відповідальність.
- Думка, ідея, мета, дія, єдність, слова...
- Звичай – це спосіб та сутність життя.
- Але де багато слів – там багато зла. Спочатку справа, а потім слово.
- Звичай – це пам’ять про свою Землю, свій Рід, свою Душу.
- Ще не треба бути рабом речей, грошей та задоволень.
- Звичай – це природнє, радісне Життя.
- Це бути Господарем на своїй землі.
- Це відродження Козацького Духу та козацтва, як уособлення самоврядування та самозахисту.