....бо ще стільки зірок,
котрі можна сховати в глобальність кишень,
залишаючи небо нагим.
Не соромлюсь їх красти для тебе, наче яблука з раю…
Не соромлюсь, бо знаю, що буде солодким наш гріх.

М.Буряк

Ще стільки мрій можна сховати в сон,
в глобальність стандартних марев,
Лише у засіках фальші мені захотілось мовчати
про щастя двох сердець, що тепер в унісон
Я не соромлюсь мовчати тоді,
коли неможливо дивитись тобі у очі,
тоді, коли хвилини здаються роками,
тоді навіть ти не належиш собі...
Залишаю небо цнотливим для тебе,
Залишаю попіл снів,
у яких не знайшла твоїх алегорій,
Залишаю листи, що так і не відправила,
із присмаком текіли.
У літніх віршах напишу тобі про все, що мрію!
розставлю акценти там, де треба, вперше буде так.
щоб у твоїх почуттів було стільки версій,
скільки буде у всіх Пророків Всесвіту...

Нам не вистачить тепер життя
все те, що є у душі та серці
карбувати у пам'ять.

Римуй почуття, якщо можеш,
але...

Я не соромлюсь зорі красти з неба,
наче яблука з раю...
Не соромлюсь, бо знаю: для тебе
буде солодким наш гріх...

29-06-16
м.Бровари
Україна