20-27 липня Перуновий тиждень

Перун пов’язаний з громом та блискавкою. Наші Предки вважали, що Перун б’є мечем-блискавкою ворогів Сварги, тобто найвищого Неба (Сварога).

Ллється дощ — Даждь Божий — як знак любові Сварога до Матінки-Землі. Матінка-Земля народжує дерево життя Дажбожих онуків.

Перуна вшановують в Боголіссях (священних гаях), де ростуть священні дуби (перунові дерева). Перед найстарішим і найвеличнішим дубом стояв жертовник з каменю — вівтар, на якому палало невгасиме полум’я. Особливий Волхв — служитель культу Перуна — постійно вартував біля ватри. І вдень і вночі сюди міг прийти державний муж, воїн-дружинник чи будь-який інший віруючий, щоб помолитися, скласти жертву, попросити благословення у Волхва, освятити зброю.

У липні, в часи найбільшої активності сили Перуна, і відбувається Перунування — славлення Перуна, воїнські братчини (священні ритуальні бенкети), поминання воїнів-побратимів, що «відійшли до Лук Сварожих» — загинули на полі бою.

Велесова Книга подає вчення Рідної Віри надзвичайної сили — культ Землі, культ Живої Води, культ Вогню-Сварожича, таїнство Священної Жертви, таїнство Смерті і Безсмертя. Тут, поруч з Перуном, стрічаємо й Перуницю — жіночу постать Божественної потуги наших Предків:

А тому, що впав у полі,

Перуниця дає Води Живої напитися,

А напившися її, він їде до Сварога

На білому Коні.

І там стрічає його Перунько

І веде до блаженних своїх хоромів.

А там перебуде він час

І отримає нове тіло.

І так має жити і радуватися сьогодні

І до вічних віків,

Творячи за нас молитви.

Слава Перуну і Перуниці! Шана Чуру і Паликопі!