Чому «Герої не вмирають» і чому «Героям Слава»

А тому, хто впав на полі бою,
Перуниця дає Води Живої напитися.

А попивши її, він їде до Сварги
на коні білому.

І там стрічає його Перун
і веде до блаженних своїх хоромів,
а там він перебуде до Часу,
і дістане нове тіло.
І так має жити і радуватися вічно
і до віку віків,
за нас молитву творячи!
 (Велесова Книга ,д. 26)

Мабуть багато хто замислювався над значенням першої тези і мало хто розуміє походження другої… Спробуймо розібрати, як воно є насправді.

Почати ж варто з усвідомлення конструкції світобудови, як цілісної системи світів Прави-Яви-Нави, якими мандрують людські душі від отримання тілесної оболонки в Яві, розвиваючись в ній та відроджуючись знову в Праві після очищення від чужорідних нашарувань у Наві. Де Права, відповідно, світ Богів, яким визначається загальна збірна характеристика, якість, духовна основа раси, нації – Ява, відповідно, реальний світ, в якому існує людина в її тілесній облонці – Нава, відповідно, суть чистилище, в якому відшкрібається усе стороннє й невідповідне Праві, після чого очищені душі (енергії) знову повертаються в Праву для повторення нового Кола Життя.

Особливу увагу для розуміння вищенаведених сентенцій слід приділити саме Наві, котра для абсолютної кількості людських душ, може означати як принаймні часткову смерть (в частині утилізації отих несумісних з Правою нашарувань), так і повну утилізацію геть нікчемних з тієї точки зору душ, які впродовж життя в Яві втратили усе, що отримали з Прави при народженні тушки – така душа зникає повністю, безслідно і без жодної пам’яти.

Єдино ж, хто зовсім уникає чистилища у Наві, є Воїни, які загинули або були смертельно поранені на полі бою, бо сам той чин одразу струшує усе стороннє, що може й було, але одразу зникає з пам’яти – душа та вже є абсолютно чистою і, відповідно, не потребуючи додаткового очищення, у супроводі Матері Слави одразу приєднується до світу Богів, поповнюючи його своїм світлом, сама, відповідно, стає Богом, частиною Прави для втілення у наступних поколіннях раси в Яві. От саме тому сентенція «Герої не вмирають» жодним способом не є просто нічого не значущою фігурою мовлення – а комплексно відображає ПРАВдивий порядок світобудови та безперервного повторення Кола Життя.