Чи ж Бог сотворив життя на те, щоб від нього втікати, щоб бути вічним рабом, як сказав І.Франко:

І хоч душу манить часом волі приваб,
Але кров моя раб! Але мозок мій раб!

Чи втікаючи від життя визволимо поневолену батьківщи­ ну? Чи "Господи помилуй" це зброя нашого життя? Ні! Бог - це наснага наших моральних і фізичних зусиль, в ньому наснага в боротьбі за ідеали і за глибоку та здорову релігій­ ність. До Бога треба підходити всім своїм людським єством не як до пана, якого можна підкупити, або вблагати, а як до друга.

Чи можна шанувати божество, яке вимагає монотонних і дов­железних молитов, скомплікованих обрядів і вдаваного покло­ніння плачених духовників? Чи Богові потрібні свічки, кадила й церковний дурман? Мільйони разів повторюються в церкві ті самі фрази, які б'ють молільників по голові, як молотком і вбивають розум.

.... Атеїсти не можуть доказати, що Бога нема. Також самі почування розчарованої життям людини нічого не доказують. Атеїст звичайно каже, що він не може вірити в те, чого він не знає. Але ми знаємо, бо саме наше існування говорить про Вищу Силу. Питання тільки, що ми думаємо під словом Бог і які аргументи переконують нас, що те слово для нас Найви­ щий Авторитет. Найкращий аргумент проти атеїстів - це по­ рядок і плян у природі, який вимагає пляновика. Як же інакше пояснити порядок і чарівну гармонію в мільйонах речей і явищ, включно з нашим організмом?

Атеїстична "випадковість" дуже наївний аргумент. Навіть сповидний хаос не є хаосом, а тільки таким нам здається, бо в атомах відкрили науковці невловимий розум і порядок. В хаосі не було б життя, не було б космічних законів. І самі закони говорять про Законодавця. Біда тільки, що ми не всилі уявити собі Бога таким, яким він є. Рядом із космічним порядком іде біологічна послідов­ ність, яка випадково немислима. Рослинний, тваринний і люд­ ський світ розвивається серед взаємовідношень регулярних сил, подібно як галактики в космосі. Коли перекреслимо нашу моральну й релігійну віру в Бога, то фізичний і духовий поря­ док не матиме для нас ніякої вартости. Жити атеїстом - це бути загубленим. Р. Бейкон, батько модерної науки, сказав:

"Я волів би радше вірити в усі байки й леrенди, в Талмуд і в Коран, чим у те, що цей всесвіт є без ума".

Бейкон не міг згадати про Біблію, бо за це йому грозила смерть. Не дивлячись на те, що світ - це містерія і що на багато питань ми не можемо відповісти, атеїстична теорія є немислима. Нею користуються фанатичні комуністи, але дійсність розвіє і їхнє засліплення.

Тільки Бог має на все відповідь, а наука й розум усе глибше пірнає в неві­ доме, йдучи дорогами еволюції. Атеїсти закидають, що всемо­ гучий Бог не може створити квадратного кола й тим закидом самі себе осмішують, бо Бог проти власних законів не діє. Еддінrтон назвав Бога правильно - проти-випадок", але слово це не кожному ясне. Підставою кожного явища є якесь джерело, яке знову черпає своє існування в ще глибшому джерелі. Таким чином увесь світ є виразом Найвищого Джерела, або Сили, яку нази­ ваємо Богом. Сліди найвищого авторитету знаходимо в нас са­ мих, бо в нашій особистості є сліди Вищої Сили. Наvка від­ крила, що мертва матерія не існує, а природний добір Дарвіна - це творча сила еволюції і Дарвін був віруючою людиною.

Фізичний світ без творчої сили доказати неможливо. Наш розум це теж не випадок мертвої і сліпої матерії j нашим розумом ми пануємо над частиною природи, але при­ рода дає нашому розумові напрям і силу. Існування в реаль­ ності завжди буде більше, як існування в нашому розумінні. Існування Бога зовсім незалежне від того, чи ми будемо віри­ ти, чи ні. І хай весь світ полонить атеїзм, але Бог залишиться Богом. Наша оцінка Бога завжди буде випадкова й суб'єктив на. І навіть, коли наші думки про Бога будуть негативні, це ситуації не змінить, бо Божа сила вища всього. А життя як ріка, не завжди пливе спокійно. Ми живемо в перехідному періоді історії, який породив багато атеїзму, агностицизму і скептициз­ му. Але зима минеться і знову прийде весна. Голос Ніцше, що "Бог мертвий", це голос загубленого ума. Спенсер мав рацію, коли писав: "Атеїзм, пантеїзм і теїзм однаково немислимі". Всі три напрями йдуть тільки наруку звироднілому комунізмові. Є люди сліпі на колір, а інші сліпі на Бога й релігію. Абстракт­ ний Бог, ідея Емерсона, Геrеля, Шелінrа і Фіхте, це не Бог, а витвір їхньої уяви. Коли всі аргументи і всі дороги не оправ­ даються, ми завжди вернемось до голосу Бога, що відзивається в нашому серці. Філософ Ясперс сказав влучно: "Коли все роз­ вівається, залишається Бог".

Теги:
Джерело: з книги Бог і Релігія

Схожі статті

  • 03.03.2016
    17842

    Він збагачує самобутню духовну скарбницю Українського Народу. Нині, як бачимо, прийшов час, щоб

    ...
  • 03.03.2016
    5553

    На двері глянь. А чи нема хреста,
    О, гугенот, під ніч Варфоломія.
    Столицю ж бо

    ...

Медіа