Не спиться, бо думається про високе, про життя наше дивне, про оті духовні "скрепи", без я ких ніяк не вгамується наш навіжений сусід, про те, що ж воно нас, Українців, так довго водить манівцями й ніяк не приведе до Істини. Мабуть, не так воно все просто, і щось же нам треба пригадати, щоб вийти з тої пустелі невігластва.
Велес книга: „Будьте синами своїх Богів – і Сила їхня перебуватиме з вами вічно!”. Щоб творити націю, потрібно відновити усі її духовні засади. Уявлення про триєдність Буття пішло від наших пращурів. Із триєдності буття постає Рід.
Коло Свароже визначало той час, коли наші предки вшановували наших Богів: „Всякий день звертаємо погляд свій на Богів, які є Світ, що його звемо: Перун, Дажбог, Хорс, Яр та іншими іменами” (Велес Книга).
Верховним Богом праслов’ян є Сварог: ”Свароже! Ти, що сотворив Світло, Ти є Бог Світла, і Бог Прави, Яви і Нави!” (Велес Книга). Всі вони – це прояви Божественної сутності, які поступово пізнавалися нашими предками.
Першими прародителями нашого народу були, за Велес-Книгою, - Батько Богумир та його доньки – Рожаниці, які народили від Дажбога засновників нашого Роду. Так от звідки ми маємо назву „онуків Дажбожих” – за правом народження!
Це означає, що Українці мають божественне походження, в наших генах є часточка Дажбога, яка змушує нас надавати перевагу Божественній красі у повсякденному житті (пісні, писанки, побут, одежа, звичаї, традиції, уподобання тощо). Тобто, нам з вами, дорогі Українці, щоб пізнати себе, залишається тільки одне - бути собою, просто бути...
Хай бережуть вас Рідні Боги!