Я в серці маю те, що не вмирає

Відповіді Волхвині Зореслави на запитання газети "За Вільну Україну плюс"

1. Що дає підстави вірити в наше безсмертя, окрім бажання вічного життя ?

Існування душі, яке навіть після довголітнього панування матеріалістичних доктрин, сьогодні важко заперечити. Розвинутий Культ Роду також свідчить про те. то наші Пращури мали не просто уявлення, а навіть Відання про вічний кругообіг душ через три світи: Прави, Яви і Нави.

Усі релігії білої частини людства мають вчення про перевтілення. Саме цій мсті підпорядковані давні обряди поминання померлих - своєрідне викликання душ Предків до нового втілення, а також сам арійський спосіб поховання через спалювання тіла (вивільнення душі). Якби не існувало вічною (духовного) життя, не існувало б родової спадкоємності, і ми давно б забули, якої нації ми діти. Саме цю язичницьку сутність не змогло викорінити в нашому народі християнство і змушене було включити його до своєї обрядовості. Наука виявилася неспроможною ні пояснити, ні спростувати те, на що природні (етнічні) релігії відповідають ствердно.

2. Чому про загробне життя існують такі суперечливі думки?

На світі є багато народів, які мають власні уявлення про Життя, його закони та морально-етичні норми. Народи-хижаки, як правило, не мають уявлення про Вічне Життя. Для них реально існує тільки сьогочасне проявлене життя людини в її фізичному тілі. Для здобуття багатства, розкоші в цьому житті такі народи не зупиняться ні перед якими моральними чи духовними обмеженнями, бо їхнє гасло: "Все - і зараз!" Наприклад, доктрина юдаїзму: "Нема в шеолі ("тому світі"), куди ти ідеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрості... Краще собаці живому, ніж левові мертвому" (Біблія. Еклезіаст, 9: 2-4; 9: 10). Отже, ні слава, ні добре ім'я після смерті не грає для юдея ніякої ролі. 

Він прагне нажитися в ньому світі навіть ціною безчестя. Світові безнаціональні релігії ось уже понад 2000 років прагнуть викорінити віру у Вічне Життя серед народів: буддизм перша релігія, що відмовилася від вчення про перевтілення душ і засудила його. Християнство, іслам і юдаїзм зробили спробу історизуваги релігію, яка по суті завжди була міфологічна, бо пояснити існування душі вони не змогли. Нині нам насаджені хибні стереотипи, шо Бог-історична особа — це, на мою думку, примітивізація релігії, зниження високого смислу споконвічного зв'язку Людини і природи. Такі релігійні доктрини вигідні глобалістам для створення єдиного всеземного біоробота, яким легко керувати.

3. Яу ваша духовна традиція уявляє загробне життя?

Наша духовна традиція — це українська Рідна Віра. Вона вчить, шо померлі Пращури перебувають на Луках Сварожих (у Раю) до певного часу, "щоб отримати нове тіло" і повернутися до активної діяльності на Землі. Не даремно існує звичай давати новонародженим імена дідусів та бабунь, які вже відійшли від нас. В часи князя Святослава вірили у вічне перевтілення воїнів, які героїчно загинули в боях за Русь. Сам обряд Тризна свідчить про духовний взаємозв'язок живих з тими, хто здобув Життя Вічне. Характерне уявлення гуцулів про душу як "осколок Сонця", коли все життя людське мислиться як прагнення повернутися до свого першоджерела, бо ми — Дажбожі онуки. Душа, яка заплямувала себе в проявленому житті, ніколи не повернеться до Сонця, вона згоряє навіки. Тому в нашого народу впродовж тисячоліть зберігалися такі високі морально-етичні норми. Лише з втратою рідних духовних знань, українці почали падати в прірву небуття. Спинити цей процес покликана Ріліга Віра наших Прабатьків.