Лічилки українською

Невід’ємна складова будь-якої дитячої гри — це, звичайно, лічилки.

Мені в дитинстві було відомо не більше 3-4 Виявляється ж, що їх незліченна кількість, і вони настільні різноманітні та яскраві, що можуть бути цікаві як дітям, ійк І дорослим.

+ + +

Котилася торба
З великого горба
А в тій торбі
Хліб-паляниця.
Кому доведеться,
Той буде жмуритися.

+ + +
Бігли коні під мостами
З золотими копитами.
Дзень, брязь — вийшов князь!
Тут циганка ворожила,
Шматок сала положила.
Ось воно є — щастя твоє!
+ + +
Летів рій бджілок зі ста лічилок.
Зійшлися діти, давай лічити, бо кожна бджілка, немов лічилка: кого укусить — жмурити мусить.
+ + +
Раз, два, три, чотири, п’ять!
Вийшов зайчик погулять.
Як нам бути, що робити?
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувати:
Раз, два, три, чотири, п’ять.
Зараз я іду шукать!
+ + +
Качка з річки йшла, гурт качок вела: це — качатко сиве, це — як жовта слива, це — брудненький квачик, це — м’якенький м’ячик, це — як вовни жменька, це — кривеньке, це — сніжок побіг… Скільки ж їх усіх?
+ + +
Біля двору — дві Федори, Біля ґаяку — дві Тетянки, А на лузі — дві Ганнусі, Біля річки — дві Марічкв. Ой, дівчаток тих багато. Порахуйте їх, малята.
+ + +
Гулі, гулі — такі очі, як моргулі.
Чвеки,чинки — такі очі, якмвсчвнки,
Чата, чата — такі очі, як горщата.
+ + +
Наша совонька-сова Позабула всі слова.
На пеньку сидить.
Очима лупає.
Ногами тупає.
Туп-тупІ
+ + +
Ходила квочка Коло кілочка.
Водила діточок Біля квіточокі Квокі Сітка, вітка,
Дуб, дубки — поставали козаки, Шабельками брязь — Вийди, князь.
+ + +
Ходить бусол по болоту Просить хлопців на роботу. Хлопці кажуть:
— Не піду!
Бусол каже:
— Заплачу.
+ + +
Котьо, котьо, котьоло Через море їхало,
Золото, срібло везло. Подоляночко, вставай. Свого перстеня шукай.
+ + +
Сидить жаба під корчем, Зачинає рити.
На кого це слово впаде, Той буде жмурити.
+ + +
Раз, два — Дерева.
Три,чотири — Вийшли звірі. П’ять, шість — Падолист.
Птахи в лісі, Дев’ять, десять— Це сунички Підвели червоні Личка.
+ + +
Первінчики, червінчики, Дзвенять, гримлять кремінчики. По свіжій травиці.
По чистій водиці.
Там ягоди, горішки.
Медок,сахарок.
Мовчок.
Мала баба три сини — Були вони русини:
Один ходив до школн. Другий робив підкови,
А третій був розпусняк — Вкрав він у баби капусняк
+ + +
Понад морем літала,
Сивим оком кивала.
А ти, киве, не кивай,
А ти з города втікай.
+ + +
Ходила квочка біля кілочка,
Водила діток-одноліток.
Дзень, бом, брязь,
Хто виходить в перший клас?
+ + +
Діти, діти, дітвора,
Утікайте із двора.
Хто не заховався,
Хай кричить: «Ура!*
+ + +
Раз, два, гри!
Раз, два, три!
Біжимо ми як вітри,
А жмурити будеш ти!