10 українських колискових, які варто заспівати своїм дітям (тексти + відео)

Любов до рідної мови не виникає зненацька, вона зростає разом із людиною ще з колиски.

Саме тому важливо співати своїм дітям українські колискові, аби коли вони виростуть, для них рідна мова була чимось давно знайомим, звичним і близьким. Ми пропонуємо добірку з 10 традиційних пісень для дітей, що передавались із покоління в покоління:

1.

Сонце сідає,
Ніч наступає,
Спів соловейка
Чути у гаї.
Дрімають вікна
Хатин чепурненьких,
Десь чути пісню
Дитині маленькій…

Приспів:
Спи, моє любе,
Сил набирайся…
Спи і до ранку
Не просинайся…
Сон твій спокійний
Я охороняю,
Бо щастя більшого
За тебе не маю…
Люлі-люлі, люлі-люлі..

Я вже й не знаю
Снів тих чарівних,
Роки, як свічка,
Швидко згоріли…
В щасті ніколи
Мені вже не жити,
З щастя твого
Можу тільки радіти…

Ніч опустилась,
Чути у гаю,
Як соловейко
Пісню співає…
Наче в долонях,
Стискає серденько
Та колискова
Дитині маленькій…

2.

Повішу я колисочку,
Та й на калиночку.
Буде вітер колисати,
Мою дитиночку.

Буде вітер колисати,
Пташечки — співати.
Буде моя дитиночка,
В колисочці спати.

Повішу я колисочку,
На вербу, на вербу, —
Ой, чи вітер поколише,
Поки я ся верну?

3.

Ой лю-люлі-люлі,
Налетіли гулі,
Налетіли гулі,
Та й сіли на люлі.

Стали думать і гадать,
Чим дитятко годувать:
Чи бублечком, чи медком,
Чи солодким молочком.

Ми бубличка купим,
А й медочок влупим,
А й кашки наварим,
А й молочка спарим.

Колисочка рип-рип,
А дитинка спить-спить.
Колисочка перестала,
А дитиночка й устала.

Вітер в пічці не гуде,
Бо дитинка спать буде,
Пташка в саду не співає,
Бо дитинка спать лягає…

Голубочка не воркує,
Бо дитиночка почує,
Голубочок не воркоче,
Бо дитинка спати хоче…

Котик спить на пічці,
А дитинка – в колисці,
Пташка – в саді у кубельці,
А дитинка – на постельці.

Коник – в стайні на сінці,
А дитинка – в колисці,
Песик – в будці на мотузці,
А дитинка – на подушці.

Жабка спить біля водички,
Лисеня – біля лисички,
Кошенятко – біля киці,
А дитинка – біля циці.

Люлі, люлі, люлечки,
Налетіли гулечки,
Налетіли гулечки,
Та й сіли на люлечки…

4.

Гойда, гойда-гой, ніченька іде,
Діточок малих спатоньки кладе.
Під вікном тремтить вишенька мала,
В хатку проситься, бо прийшла зима

Гойда, гойда-гой, очка заплющи,
В сні щасливому зогрієшся ти.
Йди до хлопчика, люба вишенько,
В колисочці вам буде тепленько.

Гойда, гойда-гой ніч прийшла до нас,
Діточкам малим спатоньки вже час.
Рости, хлопчику, з вишенькою враз,
Хай не скупиться доленька для вас

5.

Котику сіренький,
Котику маленький,
Котку волохатий,
Не ходи по хаті.

Не ходи по хаті,
Не буди дитяти.
Дитя буде спати,
Котик — воркотати.

Ой на кота воркота,
На дитинку дрімота.
А-а-а-а! А-а-а-а!

Ой ну люлі, Котку,
Не йди на колодку.
Не йди на колодку,
Бо заб’єш головку

Та буде боліти,
Нічим завертіти.
Ой на Кота на Воркота
На Дитинку Дрімота
(А-а а-а а-а а)

Ой-люлі-люлі,
Люлі-люлі-люлі.
Ой на Кота на Воркота
На Дитинку Дрімота.
(А-а а-а а-а а)

6.

Льон збирала,
Тонкі нитки пряла,
Тонкі нитки пряла,
Сповиточки ткала.

Ой біленькі ткала,
Доленьку прохала,
Щоб було дитя вродливе,
Щоб було дитя щасливе.

7.

Човник хитається серед води,
Плеще о хвилі веслом,
В місячнім сяйві біліють хати,
Згадаєм деннеє зло.
– Люба дитино, засни, засни,
Забудеш деннеє зло.

Човник хитається серед води,
Тільки одні комиші,
З вітром шуткуючи на всі лади,
Ворушать тишу ночі.
– Люба дитино, засни, засни, –
Прийде розрада душі.

8.

Ой спи, дитя, в колисоньці,
Як горошок в билиноньці.
Буде вітрець повівати
Та й горошком колихати.

Як горошок загуркоче,
А Галюня спатки хоче.
А горошок як загримить,
Галюнечку нашу приспить.

9.

Ой спи, дитя, без сповиття,
Поки мати з поля прийде
Та принесе три квіточки.
Одна буде дрімливая,
Друга буде сонливая,
Третя буде щасливая.

Ой, щоб спало, щастя мало,
Та щоб росло, не боліло,
На серденько не скорбіло.
Ой рісточки у кісточки,
Здоров’ячко на серденько,
Добрий розум в головоньку,
Сонки-дрімки у віченьки,
А в роточок говорушки,
А в ніженьки ходусіньки,
А в рученьки ладусіньки.

10.

Колисала я, колисала я
Дитиноньку маленьку,
Та поламала я, та поламала я
Колисоньку новеньку.

Не жаль же мені, не жаль же мені
Та тої колисоньки,
Лише жаль мені, лише жаль мені
Малої дитиноньки.

Бо колисоньку, бо колисоньку
За день, за два збудую,
Малу дитинку, малу дитинку
За рочок не згодую.

Бо колисонька, бо колисонька
З тонкого деревенька,
А дитинонька, а дитинонька
З-під широкого серденька.