На самому початку часу на землі з'явився білий палаючий камінь Алатир. Світова Качечка, що плавала в Молочному Океані, підняла його із самого дна. Качечка вирішила сховати Алатир у своєму дзьобі, адже він був дуже маленьким.
Богові Сварогу це не сподобалося. Він знав, що в камені Алатирі сховані чарівна сила, і не хотів, щоб ця сила була захована. Сварог вимовив чарівне Слово, і камінь став рости. Дзьоб Качечки був не настільки сильний, щоб удержати камінь, який весь час ріс, і їй довелося випустити Алатир. І саме в тому місці, де камінь Алатир торкнувся землі, стоїть тепер Алатирська гора.
Усі знають, що палаючий камінь Алатир — це священний камінь. Його навіть уважають посередником між людиною і Богом. Одні кажуть, що він дуже маленький, інші стверджують, що він дуже великий. І перше й друге — правда. Він і «малий та досить холодний», і «великий, як гора». А ще кажуть, що він важкий, як сама земля, і легкий, як пір'їнка Світової Качечки. Після того як на землі виросла Алатирська гора, білий палаючий камінь ніхто не зміг підняти.
Боги народжувалися завдяки Алатирю. Коли Сварог ударяв по каменю своїм чарівним молотом, вони виникали з іскор, що сипалися по всій землі. Ще Алатир вважають вівтарем — каменем-жертовником Усевишнього, тому що саме на цьому камені був побудований священний храм.