То стрепенися, народе мій,
од сплячки і в злагоді йди
до стягів наших.
Велесова книга, Д.7-Г, (2)

Збудись, душе!
Тягнись у Вирій до зірок,
Розверзнуся до Сонця у святій молитві.
Духовну сутність
втратили до благ в гонитві.
О стрепенімось!
Предки сяють од зірок!
Сьогодні, зараз вже –
останній наш виток,
В кривавім пеклі перемеле
власний витвір.
Жовто-блакиття в серці! Лину до зірок,
Пульсує Дажбо-Сонце в подиху молитви!

22.09.1993-2006

Схожі статті

  • 31.12.2017
    1094

    Немилосердні холоди північні
    Скарали стільки сили і краси! 

Медіа