Вродилась думка з новим неспокоєм,
А їй так легко-легенько в лету,
Громадиться думка за думкою роєм
І дивиться кожна в обрану мету.
Як добре з думками дружити в чужині,
- Ти ними полинеш над прірви століть,
Не будеш самітна й в підземній яскині,
Людьми думки стануть в просвітлену мить.
І житимуть радо за їх ритуалом,
І з ними молитись до щедрих Богів,
Які Триєдиним яскріють Началом.
Для русичів, - із володарних часів.
О прощавайте, відомі простори,
Я мушу летіти думками туди,
Де кличуть безмежні степи й рідні гори,
Де вихор завіяв стіп людських сліди! 1967
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira