Чи буде Україна Новим Єрусалимом?

… коли жид душив українського селянина, смоктав з нього кров як панський орендатор чи корчмар або катував у підвалах ЧК, ГПУ, НКВД як більшовицький комісар, то це було правильно, чесно, справедливо, згідно з наказами вашого Єгови. А як той українець захищав себе, то це вже був злочин «антисемітизм»…
То може скажете, що українці найкраще з усіх ставилися завжди до жидів?
Святу правду ви сказали оце, раббі! От тому-то всупереч усьому й сьогодні жидів поза Ізраїлем і Америкою таки найбільше в Україні!

(П. Мірчук. Зустрічі й розмови в Ізраїлі)

У 2014 р. Фонд стратегічної культури (анг. Strategic Culture Foundation) [Міжнародна організація, яка забезпечує платформу для ексклюзивного аналізу, дослідження та коментування політики щодо євразійських та глобальних питань] опублікував дослідження під назвою «Israel’s Secret Plan for a «Second Israel» in Ukraine»[1], що в перекладі «Таємний план Ізраїлю щодо «Другого Ізраїлю» в Україні» від якого у всього цивілізаційного світу почало шевелитися волосся на всіх місцях. Зміст приведених досліджень тоді все ж видався неймовірно перебільшеним, таким що не вкладається в рамки сучасної політики й принципів суверенності держав на європейському континенті. Але час йшов, а разом з ним йшли й процеси в самому центрі Європи, які на сьогодні вже впритул підступили до тих реперних точок означених у вищезазначеному міжнародному дослідженні. З цим, здавалося б ті перебільшення зараз вже виглядають аналітичною роботою цілого інституту, особливо враховуючи останні президентські й парламентські вибори в Україні 2019 р. та відвертий хрестовий похід на право продажу Української Території. Не даремно голос Ізраїлю – газета «The Times of Israel» (Часи Ізраїлю), на весь світ не приховуючи свого захвату пише:  «Минулого місяця президентом України був обраний єврейський актор Володимир Зеленський. Під час своєї інавгураційної промови він сказав, що українці повинні "захищати свою країну, як ізраїльтяни", а також "навчатися жити у співіснуванні, як швейцарці"»[2]. Тоді українцям було зрозуміли від кого треба захищати свою країну, а от з ким треба навчатися співіснувати – якраз про це й ведеться в міжнародному дослідженні «Israel’s Secret Plan…».

Посилаючись на авторитетні джерела, Фонд стратегічної культури повідомляє, що до  ізраїльського уряду було надано науковий дослідницький звіт з висновками, що європейські євреї насправді походять від хазарів монголо-татарської групи, які мали свою власну імперію (Хозарський каганат чи Хозарія) на території сучасних земель України та Росії й масово прийняли іудаїзм у восьмому столітті нашої ери. З цього слідує, що земля, на якій перебуває держава Ізраїль, є біблійним правом єврейського народу, який був неодноразово витіснений в ході завоювань різних імперій. Разом з цим євреї Ашкеназі (хазари), які становлять більшість єврейського населення Ізраїлю, не мають жодного історичного зв'язку з Палестиною, але мають зв'язок з колишньою імперією в південній частині сучасних земель України та Росії. Цю «хазарську гіпотезу» араби вже давно поширюють в спробах заперечити єврейську історичну претензію на землю Ізраїля, а під час дебатів ООН щодо Палестинської проблематики Хаїм Вейцман саркастично відповів: «Це дуже дивно. Я все життя був євреєм, відчував себе євреєм, і тепер я дізнаюся, що я хазар»[3]. Разом з цим дослідження ДНК проведені ізраїльськими вченими щодо міграційного населення Хозарії значною мірою підсилюють дискурс навколо територіальних перспектив. Вже вище згадувана газета «The Times of Israel» (Часи Ізраїлю) посилаючись на помічника Беньяміна Нетаньягу, публікує такий ідеологічний пасаж: «За словами прем'єр-міністра, ніхто не скаже євреям, де вони можуть чи не можуть жити на історичних територіях свого існування як суверенний народ. Він готовий зробити болісні жертви за мир, навіть якщо це означає відмовитися від частини нашої біблійної батьківщини в Юдеї та Самарії. Але тоді ви повинні сподіватися, що ми реалізовуємо свої історичні права десь в іншому місці. Ми вирішили, що це буде на березі Чорного моря, де ми були автохтонним народом понад 2000 років. Навіть великий не сіоністський історик Саймон Дубнов сказав, що ми маємо право колонізувати Крим. Це є у всіх підручниках з історії. Ви можете подивитися»[4].

До слова програма по єврейській колонізації Криму фактично була розгорнута з 1919 по 1930 рр. за ініціативою єврея Леніна, але зазнала краху [більше: Єврейська автономія в Криму (Вікіпедія)]. Після чого зусилля всього світового сіонізму було вже направлено на реалізацію Біблійних пророцтв, за рахунок яких й виникає в 1948 р. Держава Ізраїль. Тепер же увага сіону прикута до начебто сенсаційних генетичних доказів походження частини їх населення з території Хазарії й до вже відпрацьованої схеми Біблійних передбачень. Бо ж згідно з християнським віровченням народ Єрусалима отримує нову землю й нове небо, де богообраний народ продовжить своє Богоіснування [ця концепція розвинута в Старому Завіті де згадується про Новий Єрусалим й продовжена та доповнена Новим Завітом в пророцтвах Івана Богослова – правдиве єврейське ім’я якого Йоханан Бен-Заведи]. Відтак духовні територіальні претензії Біблії сягають від Землі Обітованої (Палестина) до Нового Єрусалиму (Україна), на що світовий активіст та колишній адміністратор Східного Єрусалима Мирон Бенвенуті заявив: «Мені нема про що турбуватися: я сефард, і моя родина жила тут століттями. У будь-якому разі, якщо мені доведеться кудись поїхати, це буде Іспанія, а не Україна: більше сонячного світла, менше перестрілок»[5].

Те, що Україна вже давно потрапила в поле зору міжнародних рухів через своє геополітичне становище та конфесійну ситуацію, не викликає великого сумніву. Вже й не приховується відродження Хазарії на релігійній концепції Нового Єрусалиму. Надалі ймовірно, включатимуть глобальну прозелітизацію українців щодо їхнього духовного світу, відтак до світу Біблії. Актуалізуються й зближення меж між віруваннями та реальною історією, голосніше будуть лунати проповіді про майбутнє спасіння у небесній батьківщині біблійних пророцтв. Обґрунтуєтеся й повернення «втраченого племені» Ізраїлю, тих «Синів Божих» (за Римлян 8:19), які були мучені й гонимі від руки погана-язичника Святослава Хороброго Князя Київського. І благодать прийде, і освятиться земле, й поєднається навіки Єрусалим та Небесний Єрусалим – минуле та пророче майбутнє. Й нарешті вже богообраний народ знайде свій постійний прихисток, спасеться, усуне нависаючі територіальні конфлікти сектору Газа, голландських висот, західного берегу річки Йордан, східного Єрусалима. Ось вже й прем'єр-міністр Беньяміна Нетаньягу з керівництвом України за результатами серпневого візиту (2019 р.) домовилися про створення в Умані центру під назвою "Другий Єрусалим"[6] [7]. За створення ідеологічно-культурного проекту відповідає не хто небудь, а сам міністр у справах Єрусалиму й спадку Держави Ізраїль Зеев Елькін, а з української сторони помічник президента України з міжнародних питань Андрій Єрмак[8]. Анонсовано, що подібних проектів в Україні має бути не менше 25, по одному центру в кожній області. Але ідеологічні проекти мають підкріплюватися й матеріальними, тому не забарилося підписання угоди про співпрацю в галузі сільського господарства (відтак питань земельних). Та й інші важливі питання були вирішні, от як вивчення івриту у закладах освіти України[9]. Все ж про такий стан речей змовчати змогли не всі. На одному телеефірі народний депутат України 8-го скликання Олег Барна заявив: «Я не прив’язаний до бізнесу і банків. Мені нема чого втрачати, але ви повинні знати. Деякій народ який нав’язав нам Біблію, як кажуть підстав праву щоку, й ліву й так далі, й цим користується, давно мріє про нашу територію. […] Взяти її не зможе бо ми будемо її боронити, і кров’ю ляжемо, вони придумали її купити […]»[10].   

Звідціля все більше нависає над Україною загроза «Нового Єрусалиму» з захопленням територій та природних ресурсів, економіки, всієї древньої культури, яка ще лежить в цій Предківській Святій Землі, а грошей підняти не стає… Захоплення таке вочевидь мирне, «юридичне» захоплення, воно під знаком долара, під пропагандою миттєвого збагачення на 3 тисячі зелених зубожілих селян… А що за цим!?, адже гроші на ліки швидко закінчуються!

А хто ж це все зробив? Невже чужинці наробили. Але чи не свої ж у віках прославляли таких культурних діячів, як митрополита Огієнка, Гузара, митрополита Шептицького, які довго й послідовно формували духовні уявлення про Другий Єрусалим на території України. Чи не митрополит Іларіон пише: «Очі  всього  православного  світу  все  були  звернені  на  Київ,  цей  новий  Єрусалим,  як  часом  звали  його в давнину»[11], а за словами проф. В. Рички: «у народній релігійній культурі також збереглися уявлення про Київ – «Другий Єрусалим». За народним повір’ям, духовний зв’язок між Києвом і Святою Землею живився потоком вод по підземним рікам»[12]. Може забула нація, яка перебуває під загрозою «палестинського сценарію», як чорноризці Києво-Печерського монастиря допомагали затягнути зашморг на гордих головах русичів проповідями: «Оле чюдо! Яко Другий Єрусалим на землі явися Київ і яко 2-й Мойсей Володимир явився»[13]. Формуючі такі духовні стереотипи та оформлення сакрального простору під дудочку Сіону, зараз Земля України вже готова «яко наречена, прикрашена для свого мужа» (За одкровенням Святого Івана [рідне ім’я якого Йоханан Бен-Заведи]: ((21.2) я, Іван, побачив святе місто Єрусалим, Новий, що сходив від Бога з неба, приготований, як наречена, прикрашена для чоловіка свого). Й ті хто штовхав своїх духовних чад до земного сирітства в майбутньому Новому Єрусалимі тепер же мають розставлені пам’ятники на цій землі.

Таким чином українці все більше перетворюються на тих хто руйнує не тільки своє майбутнє, але й загальнолюдське, бо ж прикінцева цивілізаційна ідея Біблії – це кінець світу. Якщо справдиться Новий Єрусалим, справдиться й це. А поки не пізно треба схаменутися, зберегти свою Землю й пригадати популярний ідишський вираз: «Краще будь-які чотири стіни в Єрусалимі, ніж усі львівські палаци».

Павло Фролов

[1] https://www.strategic-culture.org/news/2014/12/03/israel-secret-plan-for-second-israel-in-ukraine/

[2] https://www.timesofisrael.com/dozens-of-ukrainian-lawmakers-want-embassy-moved-to-jerusalem/

[3] Хаїм Вейцман. Біографія. http://archive.org/stream/chamweizmannabio006459mbp/chamweizmannabio006459mbp_djvu.txt

[4] https://blogs.timesofisrael.com/leaked-report-israel-acknowledges-jews-in-fact-khazars-secret-plan-for-reverse-migration-to-ukraine/

[5] Там само.

[6] http://procherk.info/news/7-cherkassy/75786-v-umani-bude-drugij-erusalim

[7] https://gazeta.ua/articles/regions/_izrayil-zbuduye-v-ukrayini-drugij-erusalim/929509

[8] https://lb.ua/news/2019/09/23/438005_vlast_sozdaet_investproekt.html

[9] https://uatv.ua/ukrayina-ta-izrayil-pidpysaly-nyzku-vazhlyvyh-dogovoriv/

[10] https://www.youtube.com/watch?v=qIvuW41yRII

[11] Огієнко І.  Українська  Церква. – К.:  Україна,  1993. – С. 157.

[12] Ричка В. М. «Київ – Другий Єрусалим» (з історії полі- тичної думки та ідеології середньовічної Русі). – К.: Інсти- тут історії України НАН України, 2005. – С. 152.

[13] Зимин А. Память и похвала Иакова Мниха и житие князя Владимира по древнейшему списку // Краткие сообщения института славяноведения АН СССР – М,1963. – С. 74.