Раби на захист і підтримку не заслуговують!

Ви ще й досі християнин? Подивіться уважно на вчинки вашого верховного провідника і зробіть висновок!

Я розумію: людині без віри прожити тяжко. Більшість людей потребує її, як повітря. І якщо раніше це питання було під цілковитим контролем держави (починаючи з часів античної Греції), то тепер воно більше залежить від світогляду та національної свідомості громадянина. Бо нині ніхто не нав’язує тобі, яку саме віру обрати.

Добре, якщо ти людина мисляча… А якщо ти ще й людина-патріот — не обереш віри, в основі якої лежить ключове слово «коритися», яка переважну частину твого народу перетворила на прислужника системі.

Я розумію також, що важко за один день переосмислити та змінити те, що насаджувалося генетичній пам’яті народу протягом століть. Але ж інформація, до якої ми отримали доступ, змушує думати й аналізувати; аби тільки не лінувався наш мозок, аби тільки вистачило сили духа усвідомити, в чому є корінь зла. І змусити себе протидіяти тому, протидіяти тим міфічним стереотипам…

Напевне, нема більш сумнівної релігії, ніж християнство. Ця релігія НЕ створена для гармонії, для прогресу, для еволюції. Бо вона допускає саморозвиток людини, наявність у неї гонору та вільнодумства лише до того моменту, допоки людину не буде підкорено на служіння їй — цій вірі. Потім від людини вимагається єдине: слідування всім її канонам та повна покора. Покора всьому. Не тільки вірі, а насамперед церкві та владі, де перша вважається «провідником Бога на Землі», а інша — «намісником Бога на Землі». І лише людина (яка створена за подобою Божою) вважається — «рабом Божим»... Рабом, який має коритися всім: і Богу, і провідникам, і намісникам…

«Головні провідники» цієї віри либонь не щодня про це втлумачують в голови своїм парафіянам. Нещодавно про це заявив і сам патріарх київський і всієї Руси-України Філарет в інтерв’ю «5 каналу». Голова УПЦ КП вважає, що владі треба коритися, навіть якщо вона чинить зло щодо свого народу. Так він прокоментував слова апостола Павла про те, що всяка влада — від Бога. Тому, шановні співвітчизники, якщо ви є християнами і якщо на ваших очах відбувається незаконне покарання людей з боку влади, мовчіть, не втручайтеся, бо «то є воля Божа». Так говорить верховний ієрарх православної церкви.

«Владі треба коритися. Всякій владі треба коритися. Я іноді ставлю досить гостро запитання: а Сталіну, Леніну треба було коритись? Треба було. А чому — це ж зла влада? Зла влада. Але народ заслужив і тому зла влада є покаранням Божим за гріхи», — заявив патріарх Філарет.

У мене запитання: чому я маю коритися владі, яка винищувала мій народ, яка прийшла на мою землю непроханою, яка виморила голодом та таборами мільйони моїх співвітчизників, яка спустошує наші надра та обкрадає людей? Лише тому, що попи, так звані провідники християнства, у змові з цією владою і так само, як і влада, паразитуючи, годується із залатаних кишень мого народу?У мене запитання: чому влада залишається завжди поза докорами церкви? Чому аморальні, агресивні дії влади ніколи не підпадають під звинувачення з боку церкви? Лише тому, що і влада, і церква є «намісниками» Божими, а решта населення — то раби? Хіба раб потребує захисту? Ні! Він потребує експлуатації. Все логічно! А тепер у мене запитання особисто до Філарета: значить ті розстріли священиків, які здійснювалися тисячами за дорученнями Леніна та Сталіна, були теж справами Божого веління (а не злочинами звичайних диктаторів-маніяків)? Отже, ті священики також заслужили на таку кару? Тільки за які гріхи? Чи зможе дати відповідь на це Філарет? Навряд чи... Бо та відповідь не прописана в канонах християнської релігії.

А відповідь проста. Бо замість того, аби піднімати людей на боротьбу, на спротив, на непокору ворогові, збуджувати національну гордість, закликати до звитяг в ім’я нації, в ім’я людини, церква робила з українців мирних, покірних прихожан, а з себе — вірних служителів НКВС-КДБ-СБУ. Робила і продовжує це робити…Зрештою, вільнодумство і християнство ніколи не були і не будуть суміжними. Так само, як нація та її найменша частинка — звичайна людина — ніколи не була і не буде основним мірилом для християнства. Бо воно зародилося політичною системою і буде завжди перебувати на її службі. Як вірний злий пес воно буде на сторожі свого господаря — влади — «представника Бога» на цій землі, і аж ніяк не на боці простого смертного — раба. Раби на захист і підтримку не заслуговують!