В.І. Крижановська в 5 збірнику «рочестеру» «Законодавці», виданому в 20-і роки XX століття, про етноси-народи приречені до розпилення- знищення-зникнення з мапи розвитку цивілізації, пише: «Народи, визначені на знищення, починають з того, що втрачають будь-яке божественне відчуття, а за сим знижується їх моральність, тому що душа вже не керується божими-відичними законами. Поступово проходить переродження мозку.
Всі здібності цього народу зосереджуються в одному визначеному напрямку, а саме — в бік матеріальних інтересів. Його розум працює тільки в царині промислового виробництва, виявляє дивовижні успіхи в механіці, хімії, торгівлі, створює життєві зручності і т.п. Затим божественне-духовне сприйняття поступово нівелюється, вичерпуються випромінювання, що поєднані з Божою мірою- відою, а все мистецтво набуває псевдореального напрямку, занепадає».
«Під куполом надуманої «художньої правдивості» музика стає галасливою, безладною, дратівливою, живопис і скульптура превозносять культ юродства, література викривлюється — перекручується та ідеалізує пороки і розтління натури. І довгий час ніхто не бачить, що під квітучою і так званою високою «культурою» зовнішньо поступово здійснюється моральне і фізичне виродження і занепад.
Суспільство віддається тваринним пристрастям, нечувана пихатість охоплює розум натовпу, а його звіряча жорстокість, цинізм і садизм стають життєвою потребою, такою як голод спрага, і чекають тільки випадку, щоб виявити себе в прояві небезпечного божевілля.
Подібна нація, перетворюється в дику орду, являє собою загрозу для всього оточуючого світу, небезпеку тим більшу, що нація ця небезпечна своїм багатством, жорстокою дисципліною, надсучасними технологіями і дикою лютістю свого розумового стану.
В такі часи невідворотна доля проявляє на світ дух знищення, жертви безмірні серед етносу руйнівника і того, хто посягнув на Божі закони творення. Вони гинуть безмірно і завжди бувають переможені...».