В різних куточках України кінця ХІХ – початку ХХ століття була й різна мода. Український верхній одяг був неперевершеним, а найголовніше, що в ті часи носили верхні вбрання виключно з вовни.
Український інститут історії моди підготував підбірку світлин старовинного верхнього одягу з різних регіонів України кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Світлини дійсно вражають. І можливо сучасні модниці і модники забажають і собі таку гарну й натуральну одежину.
Варто зазначити, у селянській хаті було визначено особливі місця для одягу: зимове верхнє вбрання зберігали в коморі, а спідниці та керсетки – на жердинах під стелею.
Ширина домотканого сукна була 50-75 см, тому широкі деталі верхнього одягу збирались з декількох частин, що зумовлює його мозаїчний характер.
Верхній суконний одяг чоловіків і жінок зазвичай був однаковим по крою. Різниця була лише в кількості оздоби – жіночий більше декорували різнокольоровими шнурами, вишивкою тощо.
Колір домотканого, валяного сукна для виготовлення свит залежав від породи та віку овець, поширених у певній місцевості. При стрижці ягнят отримували вовну більш однорідну по кольору: чорну, білу, сіру.
В кінці ХІХ століття парубки носили важкі вовняні свити навіть влітку. Якою б не була спека, виходити “на люди” в одній сорочці вважалося непристойним. Тому свити накидали на плечі, не вдягаючи в рукава.