І знову про історичний фашизм

Знову про наклепи академіків і професорів, - які малюють слов`ян дикунами, що пенькам молилися, - на минуле української нації. На наших шанованих пращурів. Не полінуйтеся прочитати - хтось буде шокований, гарантую.

"...дозвольте проілюструвати «дикість» наших предків у порівнянні з «цивілізованими» православними греками, а також й іншими сусідами.

Про слізний лист до батька від Анни Ярославни, королеви Франції, яка скаржилася на убогість Парижа й невігластво придворних, чули усі. Вона, між іншим, на відміну від свого чоловіка, Філіпа І, вміла читати і писати. Латиною.

Її брат, батько Мономаха - Всеволод Ярославич знав П`ЯТЬ мов. Сам Мономах також у невігластві не пробував, принаймні, він писав пристойні з точки зору стилю і стилю твори не гірші знамениті твори Костянтина Багрянородного.

Ось і Євпраксія (онука Володимира Мономаха, дружина спадкоємця візантиийського трону і співправителя імперії Олексія Комніна)... Вона потрапила в набагато більшу халепу, аніж колись Анна Ярославна, бо її одного разу звинуватили у... чаклунстві.

«Візантійський хроніст Вальсамон стверджував, що «лікарі відмовилися її лікувати» через її «манію до чаклунства і знахарства». Приводом до такого звинувачення послужило те, що Євпраксія-Зоя сама вміла лікувати травами й узагальнила свої знання з «лікарської хитрості» у написаному грецькою трактаті «Алімма» («Мазі»). Ця цікава праця дійшла до нас у неповному вигляді й зберігається в бібліотеці Медичі у Флоренції (Італія)» [173].

Ось така «варварка» трапилася високовченим імператорам ромейським. Зі знанням тонкощів медицини і фармакології, які запросто викладала письмово нерідною грецькою мовою.

А ми ще можемо згадати видатного філософа і математика XI століття Кирика Новгородця. У своїй роботі «Вчення про числа» він
«...точніше за всіх середньовічних математиків наблизився до обчислення відтинку часу, який людський мозок сприймає як «нинішнє» [175].

І ось цікаво, чому це наші школярі ні сном ні духом не відають про те, що провідні учені Середньовіччя жили й працювали не в Парижі, Константинополі, Римі або Відні, а в провінційному місті Русі?

Говорячи про вчених саме у множині, ми не помилилися, оскільки абсолютно точно можемо говорити про існування в Русі цілих наукових шкіл. Хтось же мав його навчати? А якщо так, то чому лише його одного?

Дослідники не сумніваються, що Кирик Новгородець отримував освіту не сам-один, а в якійсь подобі середньовічного університету, що існував в стінах Антонієвого монастиря, відповідно до класичного квадривіуму.

Примітно, що першим університетом Європи вважають Паризький, котрий створений був лише у 1208 році.

«Високий рівень наукових знань на Русі дозволив Кирику Новгородцю вільно оперувати поняттям циклічності часу, складним дробом, арифметичними сумами у межах від 1/5 у 7-му ступені до десятків мільйонів» (там само).

Хто-небудь із сучасних випускників математичних факультетів можуть похвалитися тим, що вільно оперують такими числами? Але ж, якщо в Русі кінця ХІ-поч. ХІІ ст. існував у навчальних закладах квадривіум, то мало бути і щось на кшталт європейського тривіуму - гуманітарних дисциплін.

Інакше звідки б київській знаті володіти 3-5 мовами, включаючи класичну грецьку. Тільки ось у чому біда: в Європі ці «сім вільних мистецтв» відроджуються з античних традицій дещо пізніше того часу, коли Кирик писав свої філософські і математичні трактати, а Євпраксія - роботи з медицини та фармакології.

Це все - до того самого питання про відсталість Русі...