Мізинські браслети - унікальний спадок тисячоліть

Цьому прадавньому браслету з бивня мамонта приблизно 20 тисяч років і особливо він цікавий своїм орнаментом. Мізинська палеолітична стоянка дала назву цілій археологічній культурі.

Знайдена вона була біля села Мізин на Чернігівщині в Україні. У ті далекі часи тут жили мисливці на мамонтів і північних оленів. Меандровий орнамент складається з прямих кутів, що складаються в безперервну лінію. Отримав свою назву від звивистої річки Меандр (зараз Великий Мендерес) в Малій Азії. Не менш, а то й більш цікавий другий браслет, який деякі вчені зараховують до музичних інструментів - це шумовий браслет з 5 незамкнутих кілець з бивня мамонта, можливий прообраз кастаньєт.

Ці витвори мистецтва кам’яного віку. Знайдені у 1908 році на верхньопалеолітичній стоянці Мізин (правий берег Десни поблизу Новгород-Сіверського Чернігівської області). Вивчав їх кандидат історичних наук, палеолітолог Борис Фролов, який перелопатив не один десяток кісток та інших знахідок з палеолітичних стоянок Євразії. Він тісно спілкувався із зарубіжними колегами, які вивчали пам'ятки палеоліту Європи і Африки та звернув увагу на 5 зон орнамента, три з яких - виконано "меандром", а дві - зигзагами. Усього в зонах 30 меандрів, кожний з них складається з 12 ліній. Усього таких ліній 360. Згодом дослідник зайнявся тими двома зонами, які складаються з зигзагоподібних ліній. У першій — 6 зигзагів по 7 ліній в кожному, отже 42 лінії. У другій зоні — 8 зигзагів або 56 ліній. А загалом — 14 зигзагів, 98 ліній. Вивчення їх наштовхнуло на думку, що це не що інше, як календар двадцяти-тисячолітньої давності!

Насправді, люди того часу не мали верстатів, дрилів і різців, використовуючи одні лише інструменти з каменю, творили ось такі шедеври,  які мали не тільки естетичне, а й ритуальне, промислове, сільсько-господарське значення... 

Систематизуємо Мізинський браслет-календар:

• 5 зон орнамента (3 зони - меандр, 2 зони - зигзаги)
• зони зигзагів складаються загалом з 14 зигзагів (тривалість менструального циклу за Місяцем) і 96 ліній:
• 1 зона - 6 зигзагів по 7 ліній, сумарно 42 лінії (седмиця, 7 днів на тиждень)
• 2 зона - 8 зигзагів з 56 ліній
• усього в зонах 30 меандрів (30 днів у місяці)
• кожен з меандрів складається з 12 ліній (12 місяців у році)
• усього ліній 360 (360 днів у році).

Інший - складений "шумлячий" мізинський браслет був віднайдений пізніше, у 1956 році. Його орнамент складається з поєднання повторюваних груп паралельних штрихів, спрямованих під кутом до краю браслета. Фролов інтерпретував цей меандровий орнамент як палеолітичний календар із символами родючості та врожаю. Він тлумачить це так. Більшість груп складається з 14 штрихів, хоча є групи з 13 та 15 штрихів. Напрямки штрихів у двох групах відрізняються на 90°. Кожна частина браслета з 27-29 штрихами може бути календарем місячного місяця. Можливо, що зміна напрямку штрихів на 90° відображає місячний диск, який зростає в першій частині місяця, й зменшується у другій: «Групи з 14(±1) штрихів, що періодично змінюють напрям саме після цієї кількості, можуть відповідати такій самій видимій повторюваності, а саме зі зростаючим місячним диском перед повнею, й місячним диском, який зменшується перед молодиком впродовж 28-29 днів місячного місяця. В такому ритмі два синодичних місяці «записані» на краю кожної пластини. Як наслідок, всі дні 10 синодичних місяців можна «записати» на 5 пластинах браслету».

Виникає основне питання: а яким було призначення цього "напульсника"? Навіщо палеолітичним мисливцям знадобився календар?

На жаль, сьогодні побутує стереотип, буцімто людина кам'яного віку - напівмавпа, не здатна мислити, любити і жила тільки тваринницькими інстинктами, пошуками наживи, харчувалася трупами. Однак, перед нами - ціла календарна система! І щоб продумати її, мисливець мав мати такі знання та спостережливість, які сьогодні нам навіть не снилися.  Вдумайтесь, дошумерський, доєгипетський період! Що це значить? А це значить, що і мізинці, і пратрипільці-кукутенці (культура Вінча, культура Варна-Гумельниця, культура Кукутень) - Учителі тих самих шумерів, які ще не були в зародку.

Людина, яка створила такий браслет - мала бути неабиякошо таланту, душі, вдачі та спостережливості - волхв, деміург, митець. Та ще й зі смаком і відчуттям ритму - справжній дизайнер і музикант - адже Мізинська культура не обмежується тільки браслетом, згадаймо знамениті Музичні мізинські кості! Однозначно: таку особистість могла породити тільки високорозвинута культура, ба більще - Цивілізація! А як вона з'явилася - це тема окремої статті, не менш цікава та захоплююча, адже нічого просто так на пустому місці не з'являється.  

Коли відомий американський археолог Александр Маршак знайшов посічені серпантини і зигзаги не тільки у кроманьйонців, а й серед зображень, виконаних неандертальцями, в тому числі і на одному з уламків ребра бізона, вік якого 300 тисяч років, він зробив надзвичайно важливий висновок: людина кам'яного мала мозок структурно майже такий, як у нас сьогодні, інакше б не змогла створити таку розвинену культуру, їй б не вистачило просто багатьох ділянок мозку, які забезпечують "роботу" мови, здатність до мислення образами, символами, а також до точних і тонких рухів руки. («The Roots of Civilization»)

Згодом свастика з'явиться в Трипілілі, а потім ляже в основу орнаментів народних вишивок і вишиванок, рушників, національого одягу та прикрас:

Отже, систематизуємо тепер призначення Мізинського браслету, він давав змогу:

1. ВЕСТИ ОБЛІК ЧАСУ, БРАСЛЕТ ЯВЛЯВ СОБОЮ ПРОМИСЛОВИЙ, СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКИЙ КАЛЕНДАР - вираховували фази місяця (молодик, старик, повня і т.д) та сонячні цикли також, а на їх основі визначати коли: нерест риби, прилітають гуси, олениха телиться, прокидається ведмідь (Комоєдиця), розрахувати періоди полювання на мамонта, лося, лисицю і так далі. Крім того, цей календар був і своєрідним регулятором. Наприклад: календар нагадував мисливцям на кого не можна полювати в конкретний момент часу. Так, якщо мисливець вийшов на промисел на початку квітня, то йому суворо заборонялося вбивати «господаря місяця» - горностая, адже саме в цей час самки горностая народжують і починають вигодовувати своїх дитинчат. Ось так календар не тільки вказував на конкретний день року, а й підтримував популяцію тварин і баланс між людиною і природою. Це був справжній промисловий календар і носили його на руці, щоби не забути, вести облік часу. Цей браслет як годинник на палеолітичній руці! Люди могли структурувати свій час - коли їм відпочивати, а коли полювати, працювати, займатись збиральництвом, рибальством, мисливством. Власне про це писав ще відомий французький археолог і геолог Едуард Ларте (1801-1871): усі ці геометричні "малюнки" утворені рівчачками, крапками та іншими правильними символами могли використовуватися первісними людьми для обліку часу, особливо між періодичними природними процесами. 
2. ВИЗНАЧАТИ СТАТЕВІ ЦИКЛИ - власне, вираховуючи місячні фази, давні люди також визначали і дні, коли можна зачинати дітей, коли у жінок місячні, коли буде народжувати. Важливо зауважити, що основа цих можливих палеоастрономічних календарів (14 зигзагів на широкому браслеті) збігається зі середнім періодом вагітності жінки. Місяць, до слова, був такою собі лічилкою, за якою можна було поспостерігати і вибудувати для себе певну схему. За Сонцем так не поспостерігаєш. Тому усі ці вигадки, на кшталт: "у нас місячного календаря не було, тільки сонячний, бо місячний - темний культ, культ семітів" - абсолютна дурня.      Древні боги і богині української землі. Виникло запитання: де в природі ці первісні землеробио повинні були часто бачити ці загадкові цикли, які були покладені в основу календаря? Дуже просто: їх постійно демонструє диск Місяця. Два дні він не світить – це фаза нового Місяця. Після появи молодого серпика – дня неотенії – проходить 7 днів – серп обертається в напівдиск – фаза закінчується. Її ритми будуть: 2+7=9. Це фаза молодика. Круглим Місяць у небі неозброєному оку буде здаватися три дні. На 4ий день диск «ущерблюється» настає рушак – дуже поганий день. Минає ще 6 днів, і Місяць перетворюється у напівдиск. Фаза закінчується. Її ритми будуть: 3+6=9. Це фаза Місяця-рушака в циклі візуального землеробського календаря.
3. ВИЗНАЧАТИ ПОРИ РОКУ І ПОГОДУ - тоді ще не було ні радіо, ні прогнозів погоди по ТВ, тому такий календар дозволяв спрогнозувати дощі, бурі та засухи, які, зазвичай, періодично повторювалися в той чи інший сезон року. Можливо також, що браслет був якоюсь маленькою копією справжнього календаря (складеного із костей), але не факт. Маючи на своїй руці такий оберіг - палеолітична людина не забувала про важливі дати, бо фактично усе її життя - господарський цикл.  
4. ВИКОНУВАВ РОЛЬ ОБЕРЕГА - відганяв злих духів і демонів, в яких так вірили наші пращури, а також прикликав удачу і перемогу. На браслеті помітно декілька груп 7-елементних зигзагів, які мають, попри все і сакральне значення. Це палеолітичне число 7 фігурує й на Шигірському ідолі (7 личин), якого сотворила рука мізинця через кілька тисячоліть по тому, коли пішла міграційна хвиля на Урал, Кавказ, Іран (культура калашів), Індію, Китай (культура Ян-Шао).    Дослідники відзначають високий рівень первісної астрономії в добу бронзи і неоліту. Майже не віриться, що людина 20 000 років тому... спостерігала за небесними явищами та світилами  і побудувала усі ці спостереження в таку складну і точну математичну схему.   Край мізинців. Тут древні люди сиділи біля вогнища, танцювали, підтримували ритм музичними костями, малювали свасті і орнаменти, полювали, народжували...  Тішить, що українська влада спромоглась виготовити ось таку колекційну монету.  

Висновки

1. Мізинські браслети і, власне, весь комплекс пам'яток Мізину являють собою не просто календар, а більше - закодовану картину світу, обумовлену господарським магічно-побутовим життям стародавнього населення і спостереженням за живою природою, річним рухом Сонця, рухом Місяця, розташуванням зірок.  Рівень календарно-астрономічної науки мізинців був вражаюче високий, а сам Мізинський браслет символічно глибокий, витончений, дотепний і багатозначний. 
2. Мізинський календар як втілення просторово-часової моделі Універсуму, що має певну логіку співвідношення структурних елементів. Будучи системою обліку часу, календар, виступає як один із способів освоєння навколишнього світу - структурування простору, пізнання природних явищ, усвідомлення людиною свого місця в системі світоустрою. Календар пов'язаний з уявленнями про Хаос і Космос, про землю, небо і зірки, людське життя. він представляє собою коло відрізків часу - днів, місяців, сезонів, що складають рік, протягом якого Сонце здійснює кругообіг на тлі певних зірок і сузір'їв.
3. Всі знахідки говорять про те, що стародавні жителі цих місць мали свої релігійні погляди, музику і ритуали. Була, ймовірно, й своя жрецько-шаманська школа. Мізинці володіли загадковими знаннями і технологіями. Наприклад, вміли розпрямляти бивні мамонта. Вчені до цих пір не можуть зрозуміти як вони це робили.
4. Може й ми, українці, не маємо великого відношення до Мізинської чи Трипільської культури, але ці взори, ці безкінечні символи, ці меандри, свасті, ромби, це знакове виняткове багатство - воно передалося нам у наші вишиваки, які ми одягаємо, у наші писанки, які кладемо у кошик, у килими, кераміку, мистецтво, яким вправно володіємо - воно все живе у нас і тонкою ниткою зв'язує з тисячолітньою культурою, спадщиною предків.

Використана література:

1. Ірина ВАВИЛОВА, Тетяна АРТЕМЕНКО.  НАЙДАВНІШІ СВІДОЦТВА ПРО АСТРОНОМІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ  Alexander Marshack. The Roots of Civilization: The Cognitive Beginnings of Man's First Art, Symbol and. Notation  Б.Фролов. 
2. Б. А. Рыбаков. Происхождение и семантика ромбического орнамента
3. Jean Clottes. What Is Paleolithic Art?: Cave Paintings and the Dawn of Human Creativity Paperback
4. М. Элиаде. ИСТОРИЯ ВЕРЫ И РЕЛИГИОЗНЫХ ИДЕЙ
5. Johannes Maringer. The Gods of Prehistoric Man (NY, 1960)
6. Куриленко. ПАМ’ЯТКИ АСТРОАРХЕОЛОГІЇ У ЗІБРАННІ МІЗИНСЬКОГО МУЗЕЮ.
7. Петр Золин. Слово В. Д. Косарева о знаках палеолита История первобытного общества.// В трёх томах. М.: 1983, 1986, 1988.
8. А. В. Лушникова. КАЛЕНДАРИ СЕВЕРНОЙ ЕВРАЗИИ И СИБИРИ КАК ИСТОЧНИК ДЛЯ РЕКОНСТРУКЦИИ ДРЕВНЕЙ КАРТИНЫ МИРА.
9. Історико-археологічний та природно-екологічний потенціал Мезинської округи: минуле, сучасне та перспективи розбудови: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-й річниці заснування Мезинського археологічного науково-дослідного музею та 85-літтю від дня народження відомого краєзнавця і археолога, засновника Мезинського музею В. Є. Куриленка (Чернігів-Мезин, 17 -18 вересня 2015 р.). – Чернігів: Десна Поліграф, 2015. – 168 с.: 1 с. іл.
10. Гарий Еремеевич Бурганский; Ростислав Сергеевич Фурдуй. Загадки древности (Белые пятна в истории цивилизации).