Мир з Візантією очима руських язичників

В. М. Татіщев припускав, що саме охрещення Аскольда забезпечило його ворогу язичницькому князю Олегу підтримку киян. Згідно з наведеними вченим даними Іоакимівського літопису, князь Володимир Святославич узурпував стіл свого брата завдяки зраді воєвод Ярополка, обу­рених тим, що їхній князь «христианом даде волю велику».

М. Ю. Брайчевський, висловлюючи думку, що Ігор Старий і Ольга охрестилися відразу після підписання договору 944 p., зазначає: «Не виключено, що трагічна смерть новонаверненого правителя в 945 р. була якоюсь мірою спрово­кована його охрещенням, котре язичницька частина дружини повинна була розцінювати як зраду».

Гадаємо, що роль натхненників подібних вис­тупів належала духовним наставникам руських людей—волхвам, яких розповсюдження християнства загрожувало перетворити на «зайвих лю­дей». Небезпечність візантінізації мала отрима­ти відповідну оцінку язичницькими ідеологами (в дусі наступних християнських повчань проти язичництва), можливо, не тільки в усній, а й у писемній традиції...

У «Повісті врем'яних літ» звертає на себе ува­гу, що нібито внаслідок якогось рокового збігу обставин, такі яскраві представники початкового періоду руської історії, як Олег, Ігор і Святос­лав гинуть відразу після укладання мирних до­говорів з Візантією. Залишаючи два останніх приклади під знаком питання, звернемося до пер­шого — смерті князя Олега, тим більше, що в літописах немає одностайності з приводу року і місця його смерті.

Цікаве і те, що язичницький бог Волос, атри­бутами якого виступають череп коня і змія, не тільки є прихованим вершителем долі князя, а й згадується Олегом під час укладання договору з греками 907 р.

Д.О. Мачинський, розглянувши мініатюри Радзивілівського літопису, що ілюструють діяль­ність Олега, помітив, що зображення змії наяв­не як на ілюстрації смерті князя, так і його клятви 907 р. На останній з мініатюр (рис­нок) антропоморфне божество, перед яким сто­їть Олег, це — Перун, змія, яка, згідно з Д. О. Мачинським, знаходиться біля ніг Олега, поз­начає Волоса. Отже художник мав на думці щось спільне, що об'єднувало переказ про смерть Олега з попередньою оповіддю про Оле­гові договори.

(Уривок. Повністю див. Старожитності Русі— України,—К-. 1994 —с. 188).