Моїм співрозмовником є лікар, поет, знаний в Україні санскритолог Василь Олексійович КОБИЛЮХ. Він переклав із чеської на нашу мову "Молитву Кунгути", яку в 13 ст. написала дочка чернігівського князя Ростислава Михайловича, дружина чеського короля Оттокара II, перша поетеса Чехії – Кунгута.

Василь Кобилюх вважає, що ніщо інше не дає стільки вираженого, історично зумовленого етимологічного значення в сучасній українській мові, як прадавній санскрит. Нещодавно побачила світ його розвідка "167 синонімічних назв землі у Санскриті". "Праця Василя Кобилюха є актуальною, оскільки в ній розглядається українська мовна культура на основі назви "Земля", яку в синонімічному вживанні розвинули праукраїнці у стародавні часи протягом тривалого періоду, – пише у передмові до книги доктор історичних наук Віктор Ідзьо. – Розвідка насичена високим рівнем достовірності, численними джерелами, котрі конкретизують результати дослідження, виражають логічну мовознавчу та історичну послідовність, що надає читачам-мовознавцям, історикам та студентам цінний матеріал для вивчення власної історії мовної культури нації від Ведійського Санскриту до наших днів".

- Отже, звідки родом Василь Кобилюх?

- Із мальовничого села Журавники, що на Пустомитівщині (неподалік Львова. – Р.С.). Народився 1935 року в хліборобській сім'ї. Мати моя – Катерина Гавриш-Кобилюх любила співати і була наділена артистичними здібностями, уквітчувала вишивкою нашу світлицю і нас зодягала у вишиванки. Батько Олексій не міг і хвилини всидіти без діла. Та його забрали на фронт і у 1945 році прийшло повідомлення, що він загинув. Важко доводилося нам тоді. Я нездужав, але допомагав матері й тягнувся до науки. Директор місцевої школи В. Данилевський наказував мені: "Читай, Васильку, розвивайся. Нехай розум твій не спить!"

- Василю Олексійовичу, чим Вас так привабив, зацікавив санскрит?

- Санскрит – дослівно означає Святе Писання або культурна, досконала мова. Наші вороги старанно приховували найменші відомості про нього, аби українці не збагнули правди про себе у мові, історії, вірі й в усій філософії життя на Землі. Втім "не виживе той народ, який сприймає трактування власної історії очима сусідів" (Ф. Нітше). Мене змалку цікавило, що означає те чи інше слово. Особливо багато стародавніх українських слів довідувався від своєї бабусі Ганни Гладун. А коли став студентом філологічного факультету університету, то до санскриту мене спрямував професор Петро Коструба, якого пізніше вивезли у Сибір. Колонізатори позбувались мудрих, національно-свідомих людей, котрі світилися і вносили промінь свободи в народ. Упівці, дисиденти, інші українські патріоти повстали проти такого мамонта – Радянської імперії. А вона тільки за розміром була велика, а розумом – подібна до гниди, прогнила зі середини...

- Який, власне, зв'язок між санскритом і українською мовою?

- Необхідно зрозуміти: вивчаючи санскрит через призму української мови, її говорів – відновлюємо праукраїнську мову, яка поки фактично не досліджена. А саме завдяки їй француз Ж. Шампольон у 1823 році розшифрував ієрогліфічне письмо Стародавнього Єгипту. Це засвідчує, що стародавні єгиптяни (копти) були переселенцями з України. Їхня мова дуже подібна до говірки автохтонних лемків пряшівського Закарпаття. Отож Шампольон довів: висока культура стародавніх єгиптян і шумерів ще в 4 тис. до н.е. була похідною від великої материкової праукраїнської культури.

- Але, відомо, що санскрит є найдавнішою пам'яткою індійської культури!...

- І української теж. Бо саме праукраїнці завезли його в Індію. Це аргументують видатні зарубіжні історики, зокрема й індійські. Приміром, президент Індії С. Радгакрішнан у своїй праці "Індійська філософія" підкреслив: "Оріяни принесли з собою визначені поняття і вірування, які вони продовжували розвивати в Індії. У "Ведах" обожнена чарівна природа Оріяни-Скитії-Руси-України. Її чотири пори року: Гима – зима, Весанта – весна, Літойя – літо, Шарада – осінь (від слова "шару" – діти), назви злаків, звірів, дерев засвідчують про велику і благословенну культуру цього народу". Зверніть увагу на подібність Індії та України: наші народи мають найбільше (понад сто) національних музичних інструментів у світі.

Англійський філолог та історик, професор Л. Веделл ще 100 літ назад обґрунтував спорідненість між шумерською і трипільською, тобто давньоукраїнською мовами. Ще швидше (1880 року) польський і російський мовознавець М. Красуський, заявив: давньогрецька, єгипетська, римська мови походять від праукраїнської.

Наші предки жили у непорушному єдиномовному просторі до 375 року н.е. – першої навали монголо-китайців, котрі знищили Середньоазійські праукраїнські держави – Кушанію, Бактрію, Хорезм тощо, зменшили панування українського слова та праукраїнців у 40 разів порівняно з кордонами сучасної України. Саме тоді наші предки втратили зв'язок з Індією, забули про нашу прамову-санскрит, бо залишилися без учителів-брахманів – провідників до Всевишнього, до найсвятішої ідеї нації – Незалежності. А все тому, що обірвався зв'язок поколінь. Українська праісторія без підтвердження у санскриті – не історія, нею будь-хто може маніпулювати.

- Ви обстоюєте і розвиваєте версію, згідно якої Атлантида знаходилась на території Українських Карпат...

- Це засвідчує санскрит і археологічні розкопи. Так у 1970-их роках українець Владислав Гладилін виявив стоянку первісної людини поблизу с. Королеве на Закарпатті, якій мільйон років, чим змусив світових науковців переглянути питання терміну і шляхів заселення Східної Європи. Сьогодні вже ніхто не сумнівається: освоєння цієї території, зокрема й теренів України, почалося ще мільйон років тому, до того ж: заселення відбувалося не зі Сходу, як вважали довгий час, а із Центральної й Південної Європи, тобто зі західних земель Праукраїни. Вже 500 тис. років тому на наших теренах існувала розвинута цивілізація. Цікаво, що вчені встановили: розмір головного мозку людини не змінювався протягом останнього мільйона років, змінювалися тільки умови проживання і засоби здобуття перемоги.

Є достовірні підстави (археологічні, географічні, топонімічні) вважати Карпатсько-Подільський кряж Руським островом – Атлантидою – де 180 тис. літ до н.е., опісля потопу, спричиненого таненням Третього Льодовика, знайшли прихисток тисячі, а то й мільйони осіб. Саме Карпатсько-Подільський острів, як природній Господній ковчег Ноя ("Ной" у санскриті – народний вождь, порадник і рятівник; дослідниця А. Кульчицька з Чикаго пише про культуру Ноя в Україні) – врятував людність і фауну Європи. В Українських Карпатах донині збереглося близько 470 допотопних унікальних рослин. До речі, у санскриті назва "Атлантида" означає "тривале терпіння білих". Вже 150 тис. років до н.е. наші предки вірили в присутність Бога у нашому земному довкіллі. Після того, як велика вода спала, відбувалося розселення народу вздовж річок.

- Куди конкретно переселялись?

- Насамперед на північні і східні землі сучасної України. Це доводять археологічні знахідки у с. Мізин Чернігівської області. Зокрема на кісточках-фібулах із Мізинської стоянки нараховано до 20 видів різьблених типів стародавнього Тризуба, який, на переконання наших предків, є символом триєдиного Бога.

Праукраїнці неохоче йшли на Північ, туди де сьогодні знаходиться Москва. Бо там була болотиста місцевість і знаходили прихисток хіба злочинці, злодії. Між іншим, "Москва" з санскриту перекладається як "місце, де злодій і грабіжник". А тих, хто все таки подався туди – називали "мудаками" – нетямущими. Взагалі, впізнаємо сліди культури наших предків на кожному кроці земної кулі. Праукраїнці (кельти-кіммерійці) поширили духовну культуру про наше довкілля на всю Європу. Навіть Океанія рясніє українізмами в гідронімах і синонімах. Наші волхви володіючи здатністю агравітації на початку 2 тис. до н.е побудували у Стоунгенджі (Англія) закодовану станцію від бермудських руйнівних вітрів і буревіїв.

- Слухаючи Вас, мимоволі пригадав уривок із вірша Бориса Олійника: "Ми тут жили ще до часів потопу, наш корінь у земну вростає вісь..." Чи можна говорити про особливу енергетику української землі, підсоння, які не витримують злих чужинців?

- Звісно. Рідна земля не лише зберігає таємниці нащадків, вона – пульсує, впливаючи на наше мислення, мовлення, психологічно-емоційну поведінку, працездатність, на культуру, вірування. Чим довше піддається народ одній і тій самій безперервній вібрації благословенної отчої землі, тим цікавішим, талановитішим він буде. На наших автохтонних землях відчувається вібраційний код українців. А людина іншого біомагнітного заряду не сприймає цієї кодифікаційної системи. Тому нищителі нашого народу ненадовго витримували особливу вібрацію української землі. Як вони не намагались, але, навіть вдаючись до штучного голодомору, не змогли пригнобити і знищити на біогенетичному рівні споконвічну войовничу волелюбність українців. Відтак, загарбники ніколи довго не жили у спокої, добрі та згоді з оточенням, врешті, ганебно канули у небуття.

- Може у санскриті є рецепти протистояння занепаду духовності, що спричинює глобалізація, неолібералізм?

- Відповідь проста. Вона у словах Ісуса Христа: "Тільки правда вас захистить!" Між іншим ім'я Ісус Христос у санскриті означає – "Той мудрець, що молиться за нами і допомагає нам на кожному кроці". Правда Ісуса – Божественна й вічна і нікому не під силу її здолати. Ісус Христос замінив філософію суспільних відносин "зуб за зуб" на "любити ближнього, як самого себе". Він також відновив давній, ще праукраїнський ритуал хрещення водою, котрий існував на материковій Праукраїні 45 тисячоліть тому. Навіть є версія, що Ісус Христос від 12-ти до 20-річного віку навчався на Русі у Вищій школі волхвів. Потім продовжив навчання в індійських жерців, брахманів. Незадовго до смерті кардинал Й. Сліпий зазначив у своїй проповіді по Ватиканському радіо: "Ісус Христос, відправляючи апостола Андрія на Русь, сказав: "Ти, Андрію, йди на Русь. Я знаю той народ. Він підтримує наше вчення. А ти, Петре, йди в Рим. Будеш батьком нашої церкви". Український дослідник Григорій Нудьга довів, що вже у першому столітті нової ери український народ вже складав численні колядки і щедрівки на честь Ісуса, як свого рідного сина, якого замучили жорстокі юдеї". А Іван Павло II наголосив, що "прекрасні українські колядки найповніше оспівують велич Сина Божого".

Всі закони та заповіді нашого народу введені у найдавніші книги світової мудрості "Ріґведі" ("Мудрість нащадкам", автор мудрець Агастій), "Самаведі" (наука про народне мистецтво), "Атгарваведі" (тут сказано, що Божу ласку отримує той, хто визнає Його триєдине перебування на Землі, вміє створювати добро й красу для довкілля і навчає того вміння свого ближнього), "Яюрведі" (наука про відродження людини), "Дганурведі" (наука про військову справу), "Чапаведі" (наука про зброю, догляд за нею, її виготовлення), "Брахмаведі" (наука про пізнання світового Духу через високу розумову духовність кожної особистості).

- Якою бачиться Вам місія України?

- Наша територія окрім того, що стала колискою культури людства, є ще й розумовою інстанцією планети. Українці проявили себе у різних сферах: від рільництва до розчеплення атома (Іван Іваненко), винаходу комп'ютера (Михайло Кравчук) тощо. Вже 25 тис. років тому наші предки їздили на возах, запряжених волами по всій Європі. У 5508 році праукраїнці замінили календар за місячним циклом на новий – Трипільський – за сонячним циклом (за котрим жили до прийняття християнства, цей календар й досі діючий в Ірані). На той час учені нашої землі вже мали астрономічні обсерваторії, знали математику і зуміли обчислити орбіту Землі та Місяця з точністю до 0,4 секунди, назвали знаки Зодіаку... Українці неодноразово рятували, часто й ціною своєї крові, Європу від татаро-монгольської навали, від турецької неволі і комуністичної "всесвітньої" революційної асиміляції.

Відтак, місія українців зберегти все найсвятіше: національні символи, традиції, мову й не дозволити чужинцям за посередництвом різних капітельманів скупити українські землі. На що в іноземних банках очікують передбачені 50 мільярдів доларів. Бо якщо занехаємо це, то завдамо не лише собі, але й людству значної шкоди. Не дозвольмо ворогам споїти себе алкоголем і притупити розум. Вони намагаються нам втовкмачити, що любов до випивки – це наша давня прикмета. Нічого подібного!

Зважте, тільки українські матері ще співають дітям колискові. У Європі цього вже майже ніхто не пам'ятає. Наша Галина Гнатівна Хоткевич веде у Парижі курси, на яких навчає вагітних француженок українських колискових, народних пісень. Ефект колосальний. Доведено, що слухаючи колискову дитина краще розвивається. Завдяки вивченню санскриту ми пізнаємо краще себе, свій край. 

Теги:
Джерело: http://narodna.pravda.com.ua/rus/foreign/4abb3e487a2ac/

Схожі статті

Медіа