Які комірці з бісеру носили лемківські жінки

Через доступність та кольорову різноманітність, бісер особливо припав до душі українським красуням. Лемкині навчилися створювати із бісеру спражні шедеври українського народного кутюру.   

Лемківські жінки вподобали нагрудні прикраси. Ось, що розповідає дослідниця лемківської культури Анна Кирпан:

“Лемкині мали багато прикрас, чим більше їх було, тим багатшою вважалася дівчина чи жінка. Одягали на шию намиста, ґердани і широкі заокруглені комірці з бісеру.”

Особливий захват викликають саме “комірці з бісеру”. Назва такої краси має німецьке походження – від слова Kreis (коло). В народі прижилася назва криза, а от на самій Лемківщині її називають королька.

Ось що говорить про створення кризи народна майстриня із Івано-Франківської області, Оксана Танчинець: Прикраса має свою чітку структуру. Вона складається з трьох умовно поділених смужок різної ширини. Верхня нагадує вузенький комірець-стійку завширшки 1,5-2 см. Ця частина щільно прилягає до шиї. Середня – найширша: 8-12 см. На ній чергується один великий і два маленькі ромби. Їх називають „саморіжки”. Третя закінчує виріб та складається з кількох різноколірних півкіл. На кінці прикраси підвішені намистинки. Ширина кризи приблизно 20 см. Важить вона близько 300-400 грам.

Робота над лемківським шедевром може тривати місяць і більше.

Виключно геометричний, дуже чіткий, ритмічний, з чергуванням великих і малих мотивів, здебільшого ромбоподібного характеру. Давній геометричний орнамент із мотивами магічного значення з часом перетворився в орнаментовану декоративну оздобу, досить яскраву в кольорі.

Найпоширенішими мотивами лемківських криз є: ромби різноманітних варіацій (віконце, саморіжок малий і великий, ромб із ріжками, баранячі роги, барани, рожа та ін.), квадрати, трикутники, прямі та ламані лінії, зиґзаґи, хрестики та крапки.