Нависають кучугури
Із небесних площ –
Невеселі і похмурі –
Певно, буде дощ.
І пливуть, не поспішають,
Десь у далечінь.
Їм Стрибог шепоче з гаю:
-Стань і відпочинь.
Вилий тугу, вилий горе
Морем теплих сліз.
Смуток радістю побореш,
Як поглянеш вниз.
А внизу - дерева спраглі
Хочуть літніх злив.
Щоби їх гілок смарагди
Щастям зацвіли!
13.07.7526 р. (Від Трипілля) (2018)
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira