«Український народ — Дажбожий Внук».
М. Грушевський.

Могутен був Дажбог в небесній верховині,
Він сотворив усе на Русі-Україні: Річки, поля, гаї. квітки серед пустелі,
Він Батьком був прапредків — Орія і Лелі.

Могутен був Дажбог, усюди й досі сущий,
Бо хто ж Він? як не Дух народу невмирущий,
Що від свого Творця початок взяв духовний
І множиться з його божественної крови?!

Чи ж забувати це сьогодні нам пристало,
Хто нашому життю й Вітчизні дав Начало?
Хай славен буде ввік на Русі-Україні
Наш соняшний Дажбог — в одвічній Сварзі синій!

Теги:
Джерело: журнал "Сварог", №2, 1995

Схожі статті

  • 14.12.2015
    3719

    Ярило - бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова Яр- означає

    ...
  • 14.12.2015
    7051

    Чорнобог — бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну.

    ...

Медіа