Діво Обидо! ця ніч —
довга... тисячоліття триває.
Щоб знов не прогаять великі дні,
полиновий мед самоти
у вогонь виливаю.
Діво Обидо! зведи —
дай попить
із гідности джерела,
дай вступить
у стремена хоробрі,
за потоптану землю обстати.
Діво Обидо! ця ніч —
довга... тисячоліття триває.
Щоб знов не прогаять великі дні,
полиновий мед самоти
у вогонь виливаю.
Діво Обидо! зведи —
дай попить
із гідности джерела,
дай вступить
у стремена хоробрі,
за потоптану землю обстати.
А в горі в горі в глибокім...
Слова: Микола Луків, Музика: Анатолій Горчинський