Перуне, могутній і грізний,
Метав ти громи й блискавиці.
Від кроків твоїх залізних
Тремтіли заморські столиці.
Подобу твою, як знамено,
Дружини в похід носили,
І в битвах жорстоких, шалених
Вона додавала сили.
Тремтіли лукаві ромеї
І золота щедро давали,
І, зломлені міццю твоєю,
Всі голови низько схиляли.
І ширилась буйная слава
Про непереможність Перуна,
І квітла слов'янська держава,
Прадавня і вічно юна.
Перуне, великий наш Боже,
Ти бачиш, що сталося з нами...
Плебеями жити не гоже-
Були ж ми колись панами.
Ти сили нам дай громової,
Могутності й величі духу,
Нащадки ж ми славних тих воїв
І мусим здолати цю скруту.
Згуртуй нас в єдину дружину-
Сварожі полки залізні,
Пошли ворогам України
Палаючі стріли грізні.
О, дай нам завзяття й відваги,
Образ ворогам не прощати,
Невтомності дай нам, наснаги
З руїни Вітчизну підняти.
Щоб ми подолали руїну
Й вернули утрачену славу,
Щоб ми відродили Вкраїну -
Велику і сильну державу.