Лебеді лагідних клавіш
Крилами небо торкають...
Ніжністю повне до краю
Трепетне серце Варшави.
І обіймаються з вітром
Вісли солодкої хвилі
В зоряній тиші щасливій,
В кожному погляді світлім...
Свято! Крізь безміру ріки
Стрічкою райдуга в’ється!
Чуєш, бринить моє серце
В серці твоїм, Фрідеріку!
Варшава
Кожна людина народжена для щастя, та не кожна знає, як його досягнути. Одним із шляхів
...
Порозліталися галактики
Ніхто не з на куди і далі...
Планета крається на клаптики,
А в горі в горі в глибокім...
Слова: Микола Луків, Музика: Анатолій Горчинський
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira