Грамотою ворога глуши!

“А старе спом'янемо І,
що відаємо, речемо. ”
Велвсова Книга, З 8-А.

Опинитись хочу у печері,
Де горить багаття праотців.
Скуштувати хочу їх вечері
У гурті МИСЛИВЦІВ-МОЛОДЦІВ.

Розшукати хочу предка свого
Межи ними мудрого волхва,
І просту сказати засторогу:
Щоб чужого племені лихва

Не спіткала, наче яма звіра
Будь-якого родича мого, —
— Не прийми, скажу, чужої віри, —
То капкан для розуму твого.

Будь обачним. Недруги навколо
Ціляться загарбати наш край.
Тож чужого радника ніколи
До вождя свого не підпускай.

І, нарешті, попрошу я предка, —
Грамотою ворога і'луши,
Рідний предку, винайди абетку,
Велесову Книгу напиши!

Крутиться планети коліщатко,
Вічний рух — і воля, і мета...
— Ну а ти, що винайшов, нащадку?
— Праотець суворо запита.